Горбулін Володимир Павлович


Директор Національного інституту стратегічних досліджень

 

Видатний державний діяч і науковець, доктор технічних наук (1994), професор (1995), академік НАН України (1997), віце-президент НАН України (2015), член Міжнародної академії астронавтики (1993), лауреат премії НАН України ім. М. К. Янгеля (1988), лауреат Державної премії СРСР в галузі науки і техніки (1990), «Заслужений машинобудівник України» (1994), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002).

 

За видатні досягнення у галузі національної безпеки відзначений найвищими нагородами України: орденами князя Ярослава Мудрого V, IV, III та ІІ ступенів (1997, 2004, 2009, 2017), Почесною грамотою Верховної Ради України (2004), орденом Трудового Червоного Прапора (1976, 1982), чотирма медалями, має інші відзнаки державних органів та нагороди іноземних держав.

 

Володимир Павлович Горбулін народився 17 січня 1939 року в м. Запоріжжя. Від 1946 р. його життя тісно пов’язане з Дніпропетровськом (нині м. Дніпро): у  1956 р. він із золотою медаллю закінчив середню школу, у 1962 р. - фізико-технічний факультет Дніпропетровського університету, того ж року розпочав свій робочій шлях в КБ «Південне». Перший трудовий досвід пов’язаний із проектуванням космічних апаратів серії «Космос» і з підготовкою до випробувань посадочного місячного блока «Е».

 

Від 1968 р. Володимир Павлович працює у сфері надійності стратегічних ракетних комплексів і розпочинає наукову діяльність,  захищає кандидатську дисертацію. Тематика його дисертаційної роботи була закритою, проте практична цінність - унаочнена при обґрунтуванні технологічних рішень, ухвалення котрих послугувало цілям суттєвого продовження гарантійних термінів ракетних комплексів, які знаходилися на бойовому чергуванні.

 

Згодом до кола його наукових додається розробка аналітичних і статистичних моделей, що визначають взаємозв'язок проектних та експлуатаційних характеристик через параметри вартості, надійності та ефективності. Практичним результатом цих досліджень втілився у  вирішення низки оптимізаційних задач зі створення ракетно-космічної техніки, зокрема керування експериментальним відпрацюванням стратегічних ракет і ракети-носія «Зеніт». Ці ідеї В.П. Горбулін втілив у своїй  докторській дисертації, яку успішно захистив у 1994 р.

 

Особливе місце у життєписі В.П. Горбуліна посідає тема космосу. У перші роки незалежності України В.П. Горбулін був одним з головних ідеологів створення Національного космічного агентства України,  першим Генеральним директором якого і був призначений. Він же ініціював та взяв активну участь в розробці й реалізації першої Національної космічної програми, завдяки якій  Україна зберегла свій ракетно-космічний потенціал та посіла провідне місце у світовій космічній спільноті.

 

Упродовж 1977-1990 рр. В.П. Горбулін координував наукові дослідження, що виконувались інститутами НАН України, Міністерства вищої та середньої освіти в інтересах Міністерства оборони СРСР. Відтоді починається служіння В.П. Горбуліна державницьким інтересам у галузі національної безпеки.


За часів незалежності України В.П. Горбулін стає фундатором системи управління національною безпекою: у 1994 р. він призначений Секретарем Ради національної безпеки при Президентові України – Радником Президента з питань національної безпеки, з серпня 1996 р. по листопад 1999 р. – Секретар Ради національної безпеки і оборони України. Обіймаючи цю посаду, В.П. Горбулін сконцентрував свої зусилля на становленні її «інтелектуального центру» — апарату РНБО в контексті розвитку цього органу як організаційного ядра системи науково-методичного та інформаційно-аналітичного забезпечення для ухвалення тактичних і стратегічних державних рішень. Саме за його ініціативою та при безпосередньою участю створюються такі науково-аналітичні центри як  Національний інститут стратегічних досліджень, Національний інститут проблем міжнародної безпеки й пізніше – Інститут проблем національної безпеки.

 

З травня по жовтень 2006 р. В.П. Горбулін удруге виконує обов’язки Секретаря Ради національної безпеки та оборони України. За цей час апарат Ради розробив першу Стратегію національної безпеки України. На посаді радника Президента України В.П. Горбулін бере активну участь у створенні Концепції реформування Служби безпеки України. Він також є одним із авторів безпрецедентного видання в історії українських спецслужб — «Білої книги 2007. Служба безпеки та розвідувальні органи України».

 

Починаючи з 1996 р. В.П. Горбулін активно задіяний і у розвитку військово-технічного співробітництва України, і у зовнішньополітичній діяльності України. Він є співавтором Концепції національної безпеки і оборони України, Державної програми будівництва та розвитку Збройних сил України та інших провідних документів стратегії будівництва та розвитку держави, співголовою Консультаційного комітету при Президентах України та Польщі, співголовою секретаріату комісії Кучма – Гор, очолює Державну міжвідомчу комісію з питань співробітництва Україна - НАТО. За його ініціативою створені «Укрспецекспорт», Комітет військово-технічної політики при Президентові України, бере безпосередню участь у важливих для держави контрактах, як-от: танковий з Пакистаном, "Морський старт" із Росією, США та Норвегією.

 

У липні 2000 р. В.П. Горбуліна призначають головою Державної комісії з питань оборонно-промислового комплексу України. 3а його безпосередньої участі були розроблені концептуальні документи – Державна програма розвитку озброєння та військової техніки і Концепція структурної перебудови оборонно-промислового комплексу України, які й нині визначають шляхи розвитку вітчизняної оборонної промисловості.

Системне мислення, багатий досвід і вміння ефективно вибудовувати комунікації є тими підставами, зважаючи на котрі у листопаді 1999 р.


В.П. Горбулін обіймає посаду радника Президента України. З грудня 2002 р, В.П. Горбулін – помічник Президента України з питань національної безпеки. Упродовж 2003—2005 рр. – заступник голови Державної комісії з питань реформування та розвитку Збройних Сил України, безпосередній учасник розробки Стратегічного оборонного бюлетеня України на період до 2015 р., Воєнної доктрини України (2004) та Закону «Про основи національної безпеки України» (2003). У січні 2003 р. він  створив Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України, від грудня того ж року  – організатор і директор на громадських засадах, а з листопада 2007 р по квітень 2010 р. – директор Інституту проблем національної безпеки.

 

У 2005 р. В.П. Горбуліна знову призначають на посаду радника Президента України, а з листопада – виконуючим обов’язки керівника Головної служби оборонної політики Секретаріату Президента України. За короткий проміжок часу створює він «мозковий центр» Секретаріату Президента з питань безпеки.

 

У квітні 2011 р. Загальні збори Національної академії наук України обрали В.П. Горбуліна членом Президії, а в 2015 р. Першим віце-президентом НАН України. Нині до обов’язків академіка В.П. Горбуліна входить координація досліджень установ НАН України в галузі національної безпеки, модернізації та створення високоефективних систем озброєння та військової техніки. Він є членом президії Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, Міжнародної академії астронавтики.

 

У червні 2014 р. В.П. Горбулін був призначений радником Президента України, тоді ж відбулося його призначення на посаду директора  Національного інституту стратегічних досліджень.

У біографії В.П. Горбуліна розпочався новий період державного безпекотворення. Відтоді третій рік поспіль найкомлекснішим науково-аналітичним  документом державного значення, підготовленим під загальною редакцією В.П. Горбуліна є Аналітична доповідь до Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України».


Значним доробком В.П. Горбуліна у сфері державного безпекотворення є Стратегія національної безпеки України, спрямована на реалізацію до 2020 року визначених нею пріоритетів державної політики національної безпеки, а також реформ, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, ратифікованою Законом України № 1678-VII, і Стратегією сталого розвитку "Україна - 2020".

 

Російська загроза, що має довгостроковий характер, інші докорінні зміни у зовнішньому та внутрішньому безпековому середовищі України зумовили необхідність створення нової Воєнної доктрини України. Воєнна доктрина України, розроблена під керівництвом В.П. Горбуліна, є  системою поглядів на причини виникнення, сутність і характер сучасних воєнних конфліктів, принципи і шляхи запобігання їх виникненню, підготовку держави до можливого воєнного конфлікту, а також на застосування воєнної сили для захисту державного суверенітету, територіальної цілісності, інших життєво важливих національних інтересів.

 

Новою сферою протистояння агресору для України є інформаційний простір, тому В.П Горбулін долучився до розробки проекту Концепції інформаційної безпеки України, яка спрямована на створення передумов для розвитку такого потенціалу інформаційної сфери України, за якого забезпечується  її випереджальний розвиток, а зовнішні негативні впливи не створюють реальних небезпек національній інформаційній безпеці держави.

 

Кібератаки проти інформаційних систем державних органів і об'єктів критичної інфраструктури України, координовані РФ, зумовили необхідність вжиття невідкладних заходів з якісного посилення системи кіберзахисту і кібербезпеки. Йдеться, зокрема, про удосконалення законодавства, забезпечення стандартизації і уніфікації програмно-апаратних рішень для потреб держави, розвиток захищеної Національної телекомунікаційної мережі, захист державних інформаційних ресурсів і зміцнення органів сектору безпеки і оборони в кіберпросторі. В.П. Горбулін активно залучений до усіх процесів захисту вітчизняного кіберпростору.


В.П. Горбулін має величезний науковий доробок: він є автором та співавтором понад 200 наукових публікацій, серед яких дев’ять монографій, два підручники, сотні наукових статей. В.П. Горбулін завжди приділяв величезну увагу науковим публікаціям, саме тому він заснував, був і по подекуди дотепер є головним редактором наукових журналів: «Стратегічна панорама», «Україна – НАТО», «Євроатлантикінформ»,  «Національна безпека: український вимір».

 

Комунікативне супроводження результатів  наукових досліджень є невід’ємною їх складовою. У часи  перезавантаження національної свідомості популяризація наукових досліджень з питань національної безпеки набуває особливого значення. Тому В.П. Горбулін очолив підготовку і презентував декілька монографічних видань, найважливішим серед яких слід вважати «Донбас і Крим: ціна повернення» (2015) та «Світова гібридна війна: український фронт» (2017), які були перекладені  англійською мовою, набули широкого резонансу та дуже високо оцінені як вітчизняними, так і міжнародними політиками, експертами, науковцями, свідомими громадянами багатьох країн.

 

В.П. Горбуліна завжди вирізняла активна громадянська позиція, одним з величних проявів якої є сорок масштабних світоглядних публікацій в інформаційно-аналітичному тижневику «Дзеркало тижня».   19 з 41 статті (станом на вересень 2017 р.) увійшли до збірки авторських новел «Хроніки передбачень: 2006-2017» (2017).


Зміцнення національної безпеки, суверенітету України і державної цілісності, наукове забезпечення і комунікативне супроводження пошуку  способів вирішення найважливіших загальнодержавних проблем не перестає посідати пріоритетне місце в діяльності В.П. Горбуліна.

Оголошення та анонси

До уваги авторів

Збірник "Стратегічні пріоритети"

prioritetu

-------------------------------

Журнал  "Стратегічна панорама"

panorama

Наукові видання

Аналітичні матеріали