Проблеми двосторонньої торговЕЛЬНО-економічної співпраці України і США

Анотація

 

Розглянуто різні аспекти двосторонньої торговельно-економічної співпраці України і Сполучених Штатів Америки. Проаналізовано динаміку і структуру торгівлі товарами і між обома країнами. Приділено увагу питанням інвестицій, офіційної допомоги, боргу.

 

Проблеми двосторонньої торговЕЛЬНо-економічної співпраці України і США

 

Економіка Сполучених Штатів Америки є одним із вирішальних чинників змін у світовому господарстві. Масштабні зрушення в економіці США здатні істотно вплинути на економічну ситуацію в усьому світі. Роль Сполучених Штатів у глобальних потоках товарів, послуг, капіталу, робочої сили, знань дедалі зростає. Великий інноваційний потенціал, розвинуті ефективні механізми його функціонування, налагоджена інституційна структура дають США змогу утверджувати свої позиції в світовій  економіці.

У 2007 році ВВП США становив 25 % світового ВВП (13,8 трлн дол.), країна залишалася найбільшим світовим імпортером товарів (1,47 трлн дол.) і найбільшим   «чистим»  імпортером  товарів  (торговельне  сальдо  складало – 0,65 трлн дол.). При цьому відношення експорту та імпорту товарів до ВВП становило, відповідно, 8 % і 14 %.

Сполучені Штати підтримують процеси регіональної інтеграції, як у Північній Америці на основі НАФТА, так і в Європі на основі Європейського союзу. Країни «нової» Європи зуміли налагодити торгово-економічну співпрацю з США, проте частка американських інвестицій в країни Центральної і Східної Європи залишається доволі низькою – на рівні 4 % (в Україні – 1 %).

Зважаючи на те, що пріоритетом для України є багатовекторність економічної співпраці, важливим напрямком зовнішньоекономічної політики є освоєння нових ринків збуту, налагодження вигідної науково-технічної кооперації з іншими регіонами світу, зокрема, із США. Розвиток українсько-американської торговельно-економічної співпраці сприятиме:

-        підтриманню позитивної динаміки економічного зростання та життєвого рівня населення;

-        підвищенню рівня енергетичної безпеки та послабленню енергетичної залежності України;

-        диверсифікації українського експорту товарів і послуг, поліпшенню його структури;

-        одержанню доступу до передових високих технологій;

-        прискоренню інтеграції до міжнародних структур і організацій.

І українські, й американські підприємці, незважаючи на низку ризиків і перешкод, зацікавлені у збільшенні обсягів взаємної торгівлі. Свідченням цьому є збільшення чисельності членів Американсько-української ділової ради за останні півтора року утричі.

Починаючи з 2005 року, двостороння співпраця значно пожвавилась. Відбулося чимало довгоочікуваних зрушень, зокрема:

-        позитивно оцінюючи прагнення уряду України вживати необхідних заходів для захисту інтелектуальної власності, 23.01.2006 р. США перереєстрували Україну як учасника Загальної системи преференцій (GSP), скасували торгові санкції і змінили статус України відповідно до законодавства США в галузі торгівлі. Відповідно до програми GSP Україна може безмитно експортувати до США 3400 видів товарів (отже, українські компанії не сплачують мито в розмірі від 1 до16 %);

-        у березні 2006 року скасовано поправку Джексона-Веніка стосовно України;

-        у 2006 році США визнали ринковий статус української економіки, щорічні збитки якої від численних антидемпінгових санкцій оцінювалися в 1 – 2 млрд дол.;

-        США проголосили намір сприяти вступу України до низки міжнародних організацій, зокрема, Міжнародної асоціації акредитації лабораторій (International Laboratory Accreditation Cooperation, ILAC);

-        на початку квітня 2008 року було ухвалено «Дорожню карту пріоритетів українсько-американської співпраці. Серед 11 пріоритетних галузей слід виділити:

-        поглиблення інтеграції України до європейських, євроатлантичних та глобальних інституцій;

-        поліпшення інвестиційного клімату України та сприяння тіснішій економічній та торговельній співпраці;

-        розбудову енергетичної безпеки, поліпшення енергоефективності, диверсифікацію джерел постачання енергоносіїв, прозорість енергетичного ринку.

1.      Інтеграція України до Організації економічної співпраці і розвитку (ОЕСР)

Сполучені Штати могли б відіграти вагому роль у підтримці України щодо членства в Організації економічної співпраці та розвитку, оскільки чверть річного бюджету ОЕСР в 510 млн дол. забезпечується внеском США. ОЕСР ставить за мету посилювати економіки країн-членів, щоб зробити її ефективнішою, розвивати вільний обмін, сприяти економічному зростанню як індустріально розвинутих країн, так і тих, що розвиваються. ОЕСР об'єднує 30 країн-членів (США, Канаду, Японію, ЄС-15, Ісландію, Норвегію, Швейцарію, Польщу, Словаччину, Угорщину, Чехію, Туреччину тощо). Як окремий учасник до ОЕСР входить Європейська комісія. ОЕСР надає урядам цих країн рекомендації по вивченню, розробці та покращанню соціально-економічної політики. Вони включають в себе позитивний досвід, прагнуть знайти шляхи вирішення спільних проблем, скоординувати внутрішню та міжнародну політику в час глобалізації.

Участь у цій організації, дотримання її положень та конвенцій (зокрема, Конвенції щодо боротьби з корупцією) сприяє зниженню ризику експортного кредитування, поліпшенню надійності фінансової, банківської і страхової систем, укладанні вигідніших угод щодо руху капіталів, прямих іноземних інвестицій тощо.

Сьогодні Україна входить до 5-ої групи рейтингу ОЕСР за ризиком експортного кредитування, тоді, як Словаччина  – до 1-ої, Польща – до 2-ої, Угорщина – до 3-ої. Відповідно, суттєво позначається на вартості експортних кредитів.

2.      Міждержавні кредити

США одними з перших, у 1993 році відкрили для України міждержавну двосторонню кредитну лінію. Станом на 30.09.2008 р. загальний обсяг державного боргу України перед Сполученими Штатами становив 144,4 млн дол. або 0,85 % загальної суми державного та гарантованого державою боргу.

Рис. 1.

Починаючи з 1998 року, державний борг перед США поступово зменшується (Рис. 1) і не становить великої загрози економічній безпеці держави. Проте, навіть через несплачений борг в 17 млн дол. перед американською компанією Alliant Techsystems Inc. американська Корпорація з гарантування приватних інвестицій за кордоном (Overseas Private Investment Corporation, OPIC) з 1999 року призупинила свою діяльність в Україні. До цього американські компанії висловлювали наміри інвестувати в Україну 0,5 – 1 млрд дол. щороку.

3.      Інвестиції

Протягом 1992-2004 рр. США були найбільшим іноземним інвестором в Україні. На 30.09.2008 р. за обсягом прямих іноземних інвестицій (ПІІ), залучених в економіку України (1 522,5 млн дол.), Сполучені Штати посідали вже сьоме місце  серед іноземних інвесторів (Рис. 2). На території України працює понад 1500 підприємств з американським капіталом. Варто зазначити, що протягом 1990-2007 рр. американські компанії інвестували в інші економіки світу 2,6 трлн дол. В Україну надійшло лише 0,06 % цієї суми.

Рис. 2.

Середньорічний обсяг інвестування Сполучених Штатів в Україну за минулі 17 років становив 88 млн дол., проте щорічні показники припливу ПІІ були вельми нерівномірні (Рис. 3). Найбільший річний обсяг ПІІ (220 млн дол.) зафіксовано у 2005 році. Внаслідок політичної нестабільності і неврегульованості економічних суперечок, цей показник знизився до 19 млн дол. у 2007 році. Відповідно, й частка американських інвестицій в загальному обсязі ПІІ на 30.09.2008 р. зменшилась до 4 %.

Рис. 3.

Слід відзначити, що збільшення обсягів залучення приватних інвестиційних ресурсів в економіку України стримувалося відсутністю на ринку України корпорації OPIC. 10 листопада 2008 р. було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом США, який закладає підвалини для повернення корпорації OPIC в Україну.

Як зазначив Посол США в Україні В. Тейлор, «повернення OPIC, разом із пакетом підтримки від МВФ та іншими позитивними економічними кроками, зокрема, нещодавнє ухвалення Закону про акціонерні товариства, є свідченням здатності України до заходів на поліпшення економічного та інвестиційного клімату».

4.      Взаємна торгівля

Зовнішня торгівля між Україною і США розвивалась по висхідній протягом 1992 – 1997 рр. 1998-2003 рр. позначилися фазою “нестабільності”, коли обсяг зовнішньої торгівлі товарами знизився до 493 млн дол. у 2003 році (найнижчий рівень з 1994 року – Рис. 4). Після цього почався період стрімкого зростання, і за підсумками 2007 року обсяг зовнішньої торгівлі товарами порівняно з 2003 роком збільшився у 5,2 рази. Якщо наявні тенденції триватимуть в листопаді-грудні ц. р., то за підсумками 2008 року обсяг зовнішньої торгівлі товарами (приблизно 5 млрд дол.) на порядок перевищить рівень 2003 року.

Рис. 4.

За підсумками січня-жовтня 2008 року США вийшли на восьме місце серед торговельних партнерів України (4,2 млрд дол. або 3,1 % загального обсягу зовнішньої торгівлі товарами). За обсягом імпорту до України США перебувають також на восьмому місці (2,37 млрд дол. або 3,2 % загального товарного імпорту України). Водночас, США є шостим за величиною ринком для поставок українських товарів (1,81 млрд дол. або 3,1 % загального товарного експорту України).

Протягом 13 років (1994 – 2006 рр.) сальдо зовнішньоторговельного балансу товарами було позитивним для України, а з 2007 року імпорт з США (переважно, товари машинобудування) перевищує український (переважно, сировинний) експорт (Рис. 5.). У 2007 році частка експорту США до України становила 0,11 %, а частка імпорту з України – лише 0,06 %, відповідно, загальних обсягів експорту та імпорту США.

Рис. 5

За даними січня-жовтня 2008 року дефіцит балансу торгівлі України та США зафіксовано на рівні 555 млн дол. На формування від’ємного сальдо вплинули випереджаючі темпи зростання імпорту із США, який зріс в 2,2 рази більше, ніж в аналогічному періоді 2007 року, тоді, як український експорт до США збільшився удвічі.

Основу  експорту  України  до  США  складають  4  товарні  групи  (72  «чорні метали», 28  «продукти неорганічної хімії», 31  «добрива» і 73  «вироби з чорних металів»), на які припадає понад 80 % всього експорту (Рис. 6.). Зміна поставок навіть по одній із зазначених товарних груп значно впливає на загальний рівень експорту та сальдо торгівлі.

У 2008 р. найбільше зростання експорту продукції української промисловості до США спостерігалось у наступних товарних групах: вироби з чорних металів – у 3,7 рази; продукти неорганічної хімії – у 2,9 рази; чорні метали – у 2,2 рази. На їхньому тлі поставки машинобудівної продукції зросли лише на чверть.

Рис. 6.

Серед імпорту американської продукції за січень-жовтень 2008 р найширше представлено товарні групи 87 («засоби наземного транспорту, крім залізничного рухомого складу і трамваїв») та 84 («ядерні реактори; бойлерні машини; машинне устаткування та механічне обладнання»), питома вага яких становить 45 % всього імпорту США до України (Рис. 7.).

Рис. 7.

Обсяг імпорту цих товарних груп зріс, відповідно, удвічі й утричі. Найбільше (майже у 100 разів) збільшився імпорт бітумного вугілля, на яке припадає 99 % товарної групи 27. Також суттєво зріс імпорт товарів групи 2 «м’ясо та харчові нутрощі» – у 6,1 рази, групи 10 «зернові культури» – у 3,5 рази, групи 39 «полімерні матеріали, пластмаси» – утричі, групи 33 «ефірні масла та есенції; парфумерні, косметичні й туалетні засоби» – удвічі; групи 90 «прилади і апарати оптичні» – майже удвічі.

5.      Офіційна технічна допомога

Офіційна допомога США Україні надається на підставі рамкових Угод між Урядом України та Урядом США щодо техніко-економічної співпраці. Після добровільної відмови від ядерної зброї і схвалення відповідної резолюції Конгресом США, в 1995 році Україна перебувала на третьому місці серед отримувачів офіційної допомоги від США (700 млн дол.). США залишаються найбільшим донором офіційної технічної допомоги Україні, а загальний бюджет допомоги США для України, наданої з 1992 року, перевищує загальну суму допомоги інших донорів і становить близько 3 млрд дол. (Таблиця 1.).

Таблиця 1

Офіційна технічна допомога США Україні (1997-2009), млн дол.

Рік

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

очік.

2009 прогноз

Обсяг

359

366

284

273

232

253

227

143

210

155

144

118,6*

96,18*

США є лідером серед донорів у половині галузей надання технічної допомоги, а також лідером з надання технічної допомоги в усіх регіонах України. На 1.11.2008 р. в Україні виконуються 60 проектів американської технічної допомоги, зареєстрованих в Мінекономіки, загальною вартістю понад 542 млн дол.

Відносне скорочення допомоги протягом останніх років компенсується збільшенням обсягів фінансування з боку Держдепартаменту США, Міненергетики США проектів, зокрема, у сферах експортного контролю, підвищення енергоефективності, з боку Мінпраці США – в галузі безпеки українських шахт тощо.

Україна також бере участь у програмі «Рахунок виклику тисячоліття», спрямованої на досягнення сталого економічного зростання, організованій американською Корпорацією «Виклик тисячоліття» (КВТ), з бюджетом у 300 – 500 млн дол. Україна співпрацює з КВТ і як учасник антикорупційної «Порогової програми» (44,9 млн дол.). У 2007 році зареєстровано ще 7 проектів допомоги антикорупційного спрямування загальною вартістю 33 млн дол. Ці заходи матимуть позитивний вплив на поліпшення інвестиційного клімату.

Технічна допомога, отримана Україною від США з 1992 року, сприяла створенню базової ринкової інфраструктури, проведенню структурних реформ, прискоренню інтеграційних процесів тощо. Понад 40 % американської офіційної допомоги було спрямовано для вирішення проблем енергетики.

6.      Співпраця у сфері енергетики

Пріоритетом України в сфері енергетики є повне, надійне та екологічно безпечне задоволення потреб суспільства в енергетичних продуктах. «Енергетична стратегія України до 2030 року» стала важливим кроком в напрямку формування дієвої системи управління в паливно-енергетичному секторі, закладаючи концептуальні засади енергетичної безпеки держави, визначаючи цілі та завдання енергетичної політики. Невід’ємною частиною стратегії є розвиток міжнародного енергетичного партнерства України, зокрема, із Сполученими Штатами Америки.

Важливою віхою у розвитку двосторонньої співпраці в сфері енергетики стала Спільна заява Президента України В. Ющенка і Президента США Дж. Буша від 4.04.2005 р. Цілями розвитку такої співпраці визнано зміцнення енергетичної безпеки на міжнародному та національному рівнях, підвищення ядерної безпеки, сприяння інвестиціям в енергетику, диверсифікацію джерел енергопостачання, створення прозорих умов функціонування ринку вуглеводнів, їх видобутку, продажу та транспортування.

Перспективним напрямом двосторонньої співпраці є застосування Україною досвіду США в сфері енергозаощадження та розвитку альтернативної й відновлювальної енергетики. Сполучені Штати є одним з лідерів у розробці нових енерготехнологій, зокрема, виробництві різних видів етанолу, метанолу, біомаси, використання гібридних двигунів, створення екологічно чистих вугільних електростанцій тощо.

Загалом, приватні компанії США приділяють чимало уваги реалізації політики зменшення нафтової залежності та нової культури енергоспоживання, що є наріжним каменем програми новообраного Президента США Б. Обами. Використання досвіду та ноу-хау компаній США, залучення технічної допомоги та новітніх технологій у вищезгаданій сфері дозволить Україні суттєво зменшити енергоємність національної економіки.

Зокрема, компанія Nafcom Agro (США), найбільший у світі переробник кукурудзи, планує будівництво етанолового заводу в 100 км від Кременчуцького НПЗ за технологією лідера ринку – компанії ICM. Планова потужність заводу – переробка 910 тис. т кукурудзи і виробництво 380 млн л етанолу, 260 тис. т кормів, 30 млн. л кукурудзяної олії на рік. Постачання біоетанолу розраховане на ринок України і на експорт. Проект очікується високорентабельним, завдяки додатковим продажам кормів і олії. Будівництво заводу розпочнеться після скасування державної монополії на виробництво біоетанолу. Вартість проекту оцінюється в 200 млн дол. з терміном окупності у 2 роки.

Україна послідовно будує партнерство зі США в сфері ядерної енергетики, Так, у вересні 2007 р. Україна приєдналася до ініціативи США щодо Глобального партнерства в ядерній енергетиці, підтримуючи розширення співпраці у напрямку створення сучасних ядерних реакторів, полегшення доступу до фінансових ресурсів для розвитку атомно-промислового комплексу, забезпечення стабільності ринку ядерного палива тощо.

З метою гарантування енергетичної безпеки і створення в Україні науково-технічної бази для досліджень технологій з виробництва ядерного палива в 2000 році між Урядами України і США було підписано угоду щодо проекту розробки та поставки на АЕС України альтернативного ядерного палива, сумісного з паливом ТВЕЛ виробництва РФ. Фінансування проекту забезпечується у рамках Міжнародної програми з ядерної безпеки, донором якої є Уряд США. На першому етапі проекту створено Центр проектування активних зон реакторів, здійснено підготовку персоналу, виготовлення і постачання для дослідної експлуатації на Південноукраїнській АЕС пілотних тепловиділяючих збірок (ТВЗ) виробництва компанії «Westinghouse». На другому етапі планується постачання 42 ТВЗ в Україну у 2009 році. Крім того, підписано угоду між НАЕК «Енергоатом» та PNNL на виготовлення та постачання ядерного палива.

Водночас, активний розвиток українсько-американської торговельної співпраці відбувається на тлі збереження певних суперечностей, які призводять до його гальмування.

Серед можливих ризиків поліпшення двосторонньої торгово-економічної співпраці слід підкреслити:

-        світову валютно-фінансову кризу;

-        зниження попиту і цін на продукцію металургійної і хімічної промисловості;

-        зростання вартості імпортованих енергоносіїв для України;

-        наявність нетарифних обмежень доступу на американський ринок (зокрема, неметричну систему мір і вагів, відмінну від української номенклатуру медикаментів тощо);

-        високий рівень зношеності основних фондів українських підприємств, що знижує конкурентоспроможність останніх на ринку США;

-        невисокий рівень двосторонньої науково-технічної співпраці;

-        політичну нестабільність, високий рівень корупції, низький рівень виконавської дисципліни в Україні (представники американських компаній вважають, що через високий рівень корупції в Україні підприємці з Європи та інших країн мають певні переваги, оскільки компанії США у своїй діяльності керуються Законом США про боротьбу з корупцією (Anti-Corrupt Act), а законодавство Європи є ліберальнішим у цій сфері);

-        недостатній рівень захисту інтелектуальної власності в Україні, зокрема, продаж неліцензованих оптичних дисків, фальсифікованих цигарок, одягу, взуття, пестицидів; незаконне використання аудіовідеопродукції;

-        відсутність налагодженого механізму співпраці на рівні Ради Безпеки ООН, G7, Організації економічної співпраці і розвитку (ОЕСР) тощо.

На даний момент відсутні проблеми дискримінаційного характеру в інвестиційній та торговельній сферах, з якими б стикались українські підприємства у США. На даний момент компетентними органами США антидемпінгові розслідування щодо української продукції не проводяться. Проте залишаються питання застосування з боку США до України антидемпінгових та компенсаційних захисних заходів, запроваджених щодо імпорту певних видів продукції металургійної та хімічної промисловості, а також квотування імпорту до США деяких видів текстильної продукції походженням з України.

Зокрема, залишаються чинними антидемпінгові заходи щодо шести видів української продукції (карбамід, нітрат амонію, феросилікомарганець, арматура, прутки і гарячекатаний прокат). Крім того, діє Угода про призупинення антидемпінгового розслідування стосовно обрізного вуглецевого прокату, термін чинності якої закінчився 31.10.2008 р. Відтак тривають переговори про підписання нової ринкової Угоди між Урядом США і українськими підприємствами.

Зі свого боку, українські посадовці висловили думку щодо можливості проведення антидемпінгових розслідувань стосовно державного субсидування автомобільної галузі США і запровадження 25-відсоткового імпортного мита на повністю укомплектовані автомобілі, що пов’язане з тим, що в умовах кризи провідні автовиробники США звернулися до Уряду США з проханням про пакет фінансової підтримки розміром 25 млрд дол.

Імпорт свинини із США до України було призупинено через побоювання такого захворювання, як трихіноз. Доволі проблематичним залишається імпорт продуктів біотехнології, зокрема, на основі сої, продуктів кукурудзи і борошна.

З іншого боку, американські компанії зацікавлені у збільшенні експорту українських зернових, проте на заваді цьому часто стоять експортні обмеження.

Перешкодою для розвитку торгівлі та інвестицій американські інвестори вважають українську систему сертифікації і стандартизації продукції. Приблизно 8000 українських стандартів ще не узгоджено з міжнародними стандартами. Є чимало нарікань на вітчизняну систему сертифікації та ліцензування обладнання. Очікується, що ситуація поліпшиться після вступу України до Міжнародної асоціації акредитації лабораторій в 2009 році.

Незважаючи на наявність з 1996 року Договору між Україною і США про заохочення і взаємний захист інвестицій, декілька американських компаній протягом багатьох років намагаються захистити свої права в суді. Крім того, після скасування спеціальних економічних зон в Україні низка законослухняних інвесторів безуспішно прагне отримати певну компенсацію в розмірі втрачених пільг.

Сприятливі зрушення в динаміці українсько-американських відносин дозволяють висловлювати обережний оптимізм щодо позитивних структурних зрушень в українській економіці, модернізації її основних фондів, розвитку високотехнологічних галузей; досягнення енергетичної безпеки, а згодом і енергетичної незалежності; диверсифікації і збільшення обсягів зовнішньої торгівлі, поліпшення інфраструктури.

Динаміка зовнішньої торгівлі свідчить, що за умов інтенсифікації співпраці та створення сприятливого торгово-інвестиційного клімату протягом найближчого часу США можуть увійти до п’ятірки найголовніших партнерів України

Співпраця зі США повинна орієнтуватися, передусім, на здійснення великих структурних проектів, таких, як:

-        модернізація інфраструктури доріг (в рамках підготовки до Євро2012);

-        побудова сучасного нафтопереробного заводу в м. Броди (оціночна вартість проекту – 2 млрд дол.);

-        видобуток нафти й газу на Азовсько-Чорноморському шельфі;

-        спільні проекти в аерокосмічній галузі (зокрема, удосконалення АН70);

-        спільні проекти в галузі суднобудування;

-        побудова сучасних заводів з виготовлення біоетанолу ІІ-го покоління;

-        промисловий видобуток шахтного метану (можливий обсяг20 млрд м3 щорічно);

-        спільні великі проекти в галузі інформаційних і комунікаційних технологій, тощо.

Водночас слід звернути увагу на необхідність цілеспрямованого вирішення низки поточних проблеми:

1.      Протягом стислого періоду часу (3  6 місяців) слід знайти компромісне вирішення торговельних та інвестиційних суперечок, в тому числі – забезпечити захист торговельних інтересів України та перегляд раніше запроваджених проти України заходів, зокрема, щодо експорту продукції української легкої промисловості;

2.      На урядовому рівні провести переговори з підприємствами, які підпадають під дію Угоди про призупинення антидемпінгового розслідування (обрізний вуглецевий прокат) та допомогти їм у підписанні нової ринкової Угоди з Урядом США;

3.      Забезпечити постійний моніторинг ситуації щодо можливого введення державними органами США нових антидемпінгових заходів стосовно продукції з України;

4.      Приділити увагу якнайскорішій адаптації української системи стандартизації і сертифікації до міжнародних норм;

5.      Забезпечити максимально сприятливий режим митного контролю для імпорту високотехнологічного обладнання зі США, особливо, в сфері енергоефективності;

6.      Інтенсифікувати науково-технічну співпрацю між Україною та США на академічному і університетському рівнях;

7.      Ширше залучати випускників американських програм обміну до роботи в галузі міжнародної співпраці, торгівлі, фінансів тощо;

8.      Активізувати діалог з урядовими установами США економічного блоку з метою підвищення ефективності двосторонніх економічних відносин.

Відділ економічної

та соціальної стратегії

(О. Бабанін)