ПЕРСПЕКТИВИ СТАНОВЛЕННЯ

РИНКУ МУНІЦИПАЛЬНИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ

Анотація

 

Розглянуто сучасний стан ринку муніципальних цінних паперів в Україні. Визначено основні проблем, що перешкоджають становленню та розвитку ринку муніципальних облігацій. Наведено світовий досвід державного регулювання муніципальних дефолтів. Надано рекомендації щодо перспективи становлення ринку муніципальних цінних паперів в Україні.

 

ПЕРСПЕКТИВИ СТАНОВЛЕННЯ

РИНКУ МУНІЦИПАЛЬНИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ

 

Підвищення добробуту населення, зростання якості комунальних та інших послуг, що надаються органами муніципальної влади мешканцям регіонів, потребує залучення додаткових коштів до місцевих бюджетів. Дієвим інструментом вирішення поточних та довгострокових проблем, які пов’язані з фінансуванням видатків органів місцевих рад, є емісія облігацій місцевих позик. Випуск муніципальних облігацій дозволяє залучити в економіку регіону тимчасово вільні інвестиційні кошти як приватних так і іноземних інвесторів.

Довідково:

Ринок муніципальних цінних паперів (МЦП) – це сукупність емітентів, інвесторів, саморегулівних організацій, професійних учасників ринку та відносин між ними з приводу емісії, обігу та обліку муніципальних цінних паперів. Емітентами на ринку МЦП є Верховна Рада АР Крим та міські ради. Реєстрацію випуску облігацій місцевих позик здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПРФР).

Як свідчить досвід розвинутих країн світу, ринок муніципальних цінних паперів є постійним джерелом фінансування інвестиційних програм і проектів територіальних громад. Муніципальні позики є одним з найважливіших інструментів фінансування критичних суспільних потреб, таких, як: розвиток систем електропостачання, водопостачання та каналізації, будівництва житла, розвитку транспортних мереж, будівництва об'єктів освіти, охорони здоров'я тощо.

На відміну від інших фінансових інструментів, муніципальні облігації мають низку переваг, дозволяючи залучити додатковий позичковий капітал під невеликі відсотки та на відносно нетривалий строк. Середня дохідність муніципальних облігацій коливається на рівні 10-12 %.

На відміну від векселя, випуск облігації місцевої позики дає можливість уникнути негативного впливу ефекту перерозподілу коштів, в результаті якого муніципалітети (з метою отримання так званих „живих” коштів) змушені продавати векселі із 15‑40 % дисконтом кінцевим інвесторам, що погашають їх за номіналом негайно, шляхом сплати податків, або пред’являють векселі до погашення за номіналом після закінчення строку обігу. Формування ринку муніципальних цінних паперів в Україні відбувалось декількома етапами (Додаток Д). Досвід залучення муніципальних облігацій мають такі міста як Київ, Львів, Харків, Одеса, Донецьк, Запоріжжя та інші.

Довідково:

У 2007 р. ДКЦПФР зареєстровано 8 випусків муніципальних облігацій органами місцевого самоврядування на суму 156,3 млн грн, що склало 0,12 % від загального обсягу зареєстрованих випусків цінних паперів (Додаток А). Випуск муніципальних облігацій здійснили: Вінницька – 15 млн  грн, Луцька – 10 млн грн та інші. (Додаток Б). Протягом 2003-2007 рр. обсяг виконаних договорів торговцями облігацій місцевих позик постійно зростав. Якщо у 2003 р. він становив 0,16 млрд грн, то у 2007 р. 4,31 млрд грн (Додаток В). У 2008 р. частка ринку муніципальних цінних паперів склала 0,34 %, обсяг торгів муніципальними облігаціями знизився на 25 % – до 0,59 млрд грн (у 2007 р. – 0,74 млрд грн) (Додаток Г). За перший квартал 2009 р. на ПТФС на ринку муніципальних облігацій пройшли торги облігаціями Донецької міської ради (серія D), Запорізької міської ради (серія Е), Луганської міської ради (серія А), Львівської міської ради (серія А).

Загальні засади формування ринку цінних паперів містяться у Бюджетному та Цивільному кодексах України. Основні принципи функціонування вітчизняного ринку цінних паперів закладені в Концепції функціонування та розвитку фондового ринку України. Зокрема, визначається, що емітентом цінних паперів є органи місцевого самоврядування, які можуть випускати цінні папери для задоволення потреб у фінансуванні видатків відповідних бюджетів та окремих проектів[1]. Указом Президента України № 655 від 18 червня 1998 р. визначено, що розмір випуску облігацій внутрішніх місцевих позик визначається місцевими радами під час затвердження відповідних бюджетів і може уточнюватися при внесенні змін чи доповнень до них, з обов’язковим погодженням цього розміру з Міністерством фінансів України. Кошти від випуску облігацій залучаються лише для фінансування відповідного місцевого бюджету з обов’язковим включенням до бюджету витрат на обслуговування зазначених позик та кредитів[2]. Формуванню та розвитку ринку муніципальних цінних паперів як частини фондового ринку України сприяв Указ Президента України від 24 листопада 2005 р. № 1648, який затвердив основні напрями розвитку фондового ринку України на 2005-2010 роки[3].

Специфіка та порядок здійснення емісії, обігу облігацій внутрішніх місцевих позик, реєстрації в ДКЦПФР випуску облігацій, звіту про результати розміщення облігацій та скасування реєстрації випуску облігацій регулюється Положенням про порядок випуску облігацій внутрішніх місцевих позик[4].

Згідно з чинним законодавством, держава не несе відповідальності по зобов’язаннях за запозиченнями до місцевих бюджетів, встановлюючи певні обмеження щодо окремих видів запозичень:

·         зовнішні запозичення можуть здійснювати лише міські ради міст з чисельністю населення понад вісімсот тисяч мешканців за офіційними даними державної статистики на час ухвалення рішення про здійснення запозичень (стаття 16 Бюджетного кодексу України);

·         запозичення до відповідних бюджетів можуть бути здійснені лише до бюджету розвитку, а видатки на обслуговування боргу не можуть щорічно перевищувати 10 % видатків від загального фонду відповідного місцевого бюджету протягом будь-якого бюджетного періоду, коли планується обслуговування боргу (стаття 74 Бюджетного кодексу України);

·         якщо у процесі погашення основної суми боргу та платежів по його обслуговуванню, обумовленого договором між кредитором та позичальником, має місце порушення графіка погашення з вини позичальника, відповідна рада не має права здійснювати нові запозичення протягом 5 наступних років (пункт 5, ст. 74 Бюджетного кодексу України).

У вітчизняному законодавстві присутній механізм надання гарантій органами місцевого самоврядування. Так, стаття 17 Бюджетного кодексу України визначає, що гарантії щодо виконання боргових зобов’язань надаються Радою міністрів АР Крим в особі Міністра фінансів АР Крим та міськими радами в особі керівників їх виконавчих органів. Гарантії надаються лише на умовах платності, строковості, майнового забезпечення та зустрічних гарантій, отриманих від інших суб’єктів[5].

Невідповідність поданих емітентом документів або відомостей, що в них містяться, вимогам законодавства та переліку, визначеному реєструвальним органом; порушення порядку прийняття рішення про відкрите розміщення цінних паперів; систематичне або грубе порушення емітентом прав інвесторів під час проведення відповідної емісії цінних паперів відповідно до Рішення ДКЦПФР від 2 лютого 2009 р. № 52 є підставами для визнання емісії недобросовісною, що, у свою чергу, призводить до прийняття рішення про відмову в реєстрації випуску цінних паперів та проспекту їх емісії[6].

 

Основними проблемами, що перешкоджають становленню та розвитку ринку муніципальних паперів в Україні, є:

1.    Зменшення попиту на муніципальні цінні папери у зв’язку із погіршенням ліквідності  фінансових посередників та зменшенням рівня довіри населення до фінансових установ.

Основними інвесторами на ринку муніципальних цінних паперів поряд із пенсійними фондами, страховими компаніями, приватними особами є банки, частка яких на ринку муніципальних запозичень складає понад 2/3. У першому півріччі 2008 р. вітчизняна банківська система мала досить значний запас ліквідності – обсяги ліквідних коштів банків удвічі перевищували їх потреби, пов’язані з поточною діяльністю. Проте у другому півріччі 2008 р. ситуація різко змінилась. У зв’язку із погіршенням економічної ситуації в країні почався лавиноподібний відплив депозитів. Обсяг депозитів населення за січень-березень 2009 р. порівняно із відповідним періодом минулого року зменшився на 12,8 %, до 174,6 млрд грн, що суттєво скоротило ресурсну базу банків. У березні 2009 р. фізичними особами було вилучено коштів із активного банківського обігу на суму 4,9 млрд грн, в той час як юридичними особами – 1,6 млрд гринвень. Негативно впливають на ліквідність банків інфляційні очікування, що відображаються у тенденції до конвертації заощаджень в іноземну валюту. Значно погіршився фінансовий стан і страхових компаній. Так, надходження страхових премій в січні-березні 2009 р. скоротилося більш ніж на 20 % порівняно з аналогічним періодом 2008 р.; при цьому страхові виплати зросли майже на 10 %. Кризові явища спричинили значну шкоду і системі банківського страхування (збір премій скоротився більш ніж на 40 %).

В Україні існує значна частина заощаджень населення, не конвертована в інвестиції. За оцінками експертів, у населення України „на руках” знаходиться від 40 до 60 млрд дол. США. Без повернення довіри населення до банківської системи багатомільярдні приватні ресурси не повернуться у вітчизняні банки, а отже, не буде створено попит на муніципальні цінні папери, що обмежує потенційні можливості їх емісії та розміщення. Варто зазначити, що подальше погіршення ситуації в економіці може призвести до зниження загальної економічної активності та зменшення доходів, а за таких умов населення буде витрачати все більшу частину заощаджень на поточне споживання та на виконання раніше взятих на себе зобов’язань, а не на інвестування.

2.    Зростання ризику неповернення своєчасно та у повній мірі сплати платежів за борговими зобов’язаннями.

В умовах фінансової нестабільності та незадовільної динаміки наповнення дохідної частини місцевих бюджетів зростає ризик невиконання зобов’язань, взятих органами місцевого самоврядування щодо розрахунків за муніципальними облігаціями, що, у свою чергу, призводить до поширення боргової кризи. Невпорядкований процес повернення боргів у разі дефолту органів місцевого самоврядування є суттєвою перешкодою розвитку ринку місцевих запозичень. Як засвідчив досвід дефолту м. Одеси (у 1998 р.) й процесу отримання боргів за облігаціями одеської міської ради, ринок боргових зобов’язань органів місцевого самоврядування потерпає від відсутності нормативно-правової бази, яка б чітко регулювала процедуру банкрутства органу місцевої влади. Чітко виписаний та законодавчо закріплений механізм банкрутства органу місцевої влади дозволить уникнути перешкод щодо становлення та розвитку ринку муніципальних цінних паперів.

Вимоги, визначені в Положенні про функціонування фондових бірж щодо внесення цінних паперів і облігацій місцевих позик, зокрема, до біржового реєстру до відповідного котирувального списку за рівнем лістингу не дають змоги повною мірою оцінити надійність та кредитоспроможність місцевої ради, здатність органа місцевої влади вчасно та у повному обсязі виконати власні зобов’язання.

До цього часу в українському законодавстві відсутня норма, яка визначала б мінімальною вимогою внесення та перебування цінних паперів у котирувальних списках певний рівень кредитного рейтингу облігацій місцевих позик за Національною рейтинговою шкалою (Додаток Е). Визначення та врахування відомостей щодо кредитного рейтингу є вельми важливим, оскільки під час здійснення рейтингової оцінки проводиться якісний та кількісний аналіз результатів фінансово-господарської діяльності, вивчається стратегія розвитку та ін., що дає змогу визначати спроможність та готовність емітента своєчасно і в повному обсязі виконувати свої фінансові зобов'язання.

3.    Низький рівень муніципального фінансового менеджменту.

Розвиток ринку муніципальних цінних паперів значною мірою залежить від професіоналізму емітентів. Вчасне реагування на нові виклики, виконання посадовими особами та депутатами місцевих рад своїх обов’язків відповідно до сучасних вимог потребує новітніх знань, вмінь та навичок. Рівень освіти посадових осіб та депутатів місцевих рад здебільшого не дає їм змоги кваліфіковано здійснювати свої повноваження та виконувати покладені на них професійні обов’язки. Почастішали випадки неможливості випуску та вчасного розрахунку за муніципальними облігаціями через елементарний брак знань у сфері фінансового менеджменту. Так, з майже 99 тис. згаданих посадових осіб лише 64,7 % мають повну вищу освіту. Потребу в професійному навчанні зумовлює і той факт, що близько 40 % сільських, селищних та міських голів, 40‑60 % депутатів місцевих рад обираються вперше, що свідчить про відсутність у них відповідного досвіду8.

4.    Домінування короткострокових місцевих облігацій на ринку муніципальних цінних паперів гальмує розвиток ринку муніципальних цінних паперів.

Органами місцевої влади випускаються облігації на строк від 1 до 3 років (майже 70 % від загальної кількості), які використовуються нераціонально. Наприклад, одним із напрямів, на який витрачаються кошти короткострокових позик, є ремонт дахів житлового фонду, або „латання дірок” в дорогах. Це не тільки гальмує розвиток ринку муніципальних цінних паперів, але й не дає змоги українським містам реалізовувати довгострокові інвестиційно-інноваційні проекти. Практична відсутність на ринку муніципальних цінних паперів облігацій терміном дії понад 5 років не дозволяє залучити кошти під перспективні проекти, які здатні дати суттєвий мультиплікативний ефект і забезпечити розширене відтворення суспільного виробництва, зростання доходів домогосподарств, збільшення бюджетних надходжень всіх рівнів, зокрема, і місцевих бюджетів. Ситуація на ринку муніципальних цінних паперів ускладнюється через відсутність надійних гарантій повернення інвестицій та відповідної інституції, яка б забезпечила вкладникам повернення їх коштів.

5.            Відсутність прозорості та обмежений доступ до інформації щодо діяльності емітентів муніципальних запозичень.

Відсутність інформації щодо фінансового стану та результатів діяльності емітентів цінних паперів, а також поточного соціально-економічного становища міста, району, регіону та України загалом є однією з причин зростання недовіри інвесторів до муніципальних інституцій. Відсутність або обмеженість доступу до інформації про реальний стан справ в регіоні з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування призводить до зростання фінансових та інших ризиків на ринку муніципальних цінних паперів, унеможливлює ефективне функціонування фондового ринку.

 

Рекомендації:

Подальше становлення та розвиток ринку муніципальних цінних паперів в Україні потребує здійснення загальносистемних заходів державної політики щодо подолання наслідків світової фінансової кризи, стабілізації макроекономічної ситуації в країні.

З метою розвитку ринку муніципальних цінних паперів в Україні необхідно здійснити наступні заходи:

1.     Підвищити попит на муніципальні цінні папери шляхом стимулювання потенційних інвесторів (банки, домогосподарства, пенсійні фонди, страхові компанії та інші). Національному банку України слід здійснити заходи щодо формування системи стимулів для повернення коштів населення в банківську систему (зокрема, удосконалення механізмів гарантій повернення заощаджень).

2.     Зменшити ризик неповернення своєчасно та у повній мірі виплат платежів за борговими зобов’язаннями за муніципальними цінними паперами шляхом формування кредитної культури органів місцевого самоврядування, ініціації розробки та відповідного закріплення у нормативно-правових актах процедури банкрутства органів  місцевого  самоврядування, а також внесення змін до Положення про функціонування фондових бірж, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 19 червня 2006 р. № 1542.

Для цього слід доповнити Розділ ІV „Лістинг та делістинг цінних паперів на фондовій біржі” наступними пунктами у такій редакції:

     пункт 3.5 „Фондова біржа має встановити вимоги щодо рівня кредитного рейтингу облігацій місцевих позик за Національною рейтинговою шкалою”;

     пункт 4.5 „Фондова біржа повинна самостійно встановити вимоги щодо рівня кредитного рейтингу облігацій місцевих позик за Національною рейтинговою шкалою”.

3.            Підвищити рівень муніципального фінансового менеджменту шляхом прийняття Постанови КМУ „Про заходи щодо реалізації Концепції формування системи підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад до 2011 року”. При розробці заходів з реалізації Концепції на період до 2011 року врахувати наступні пункти:

     здійснити підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад з питань фінансового моніторингу та фінансового менеджменту;

     організувати підвищення кваліфікації за професійними програмами спеціалізованих короткострокових навчальних курсів, тематичних постійно діючих та короткострокових семінарів, тренінгів з питань фінансового моніторингу та фінансового менеджменту.

4.           Переорієнтувати ринок муніципальних цінних паперів на зростання частки довгострокових облігацій місцевих позик шляхом зменшення рівня недовіри потенційних інвесторів та введення на ринку муніципальних цінних паперів інституції забезпечення гарантій інвестицій. З цією метою – прийняти у Верховній Раді розроблений ДКЦПФР Закон України „Про Фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку”.

5.           Забезпечити вільний доступ до інформації щодо діяльності емітентів муніципальних запозичень шляхом доповнення Глави 6 „Особливості складання річного звіту емітентами облігацій місцевих позик” Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 19 грудня 2006 р. № 1591, пунктом 3, який викласти у такій редакції: „інформація, що міститься в зареєстрованому проспекті емісії облігацій місцевої позики, розкривається після публікації проспекту емісії в офіційному друкованому виданні, але не менш як за 10 днів до початку відкритого розміщення облігацій місцевої позики”.

Відділ стратегій управління регіональним розвитком

(М. Скиба)

 

Додаток А

Рис. 1. Розподіл зареєстрованих ДКЦПФР обсягів випусків цінних паперів у 2007 році *

 

Додаток Б

Випуск облігацій місцевих позик 2005-2009 рр.*

Позичальник

Інструмент

Довгостроковий кредитний рейтинг

Прогноз

Дата набуття

рейтингу

Дата оновлення

рейтингу

Бориспіль

 облігації (сер.А) на суму 9 млн грн строком обігу 5 років

uaA

стабільний

04.12.2007

11.12.2008

Вінниця

 облігації (сер.А-С) на суму 20 млн грн строком обігу до 3 років

uaBBB-
Контрольний список

негативний

13.10.2005

27.03.2009

Вінниця

 облігації (сер.D-E) на суму 15 млн грн строком обігу 3 роки 5 міс.

uaBBB-
Контрольний список

негативний

12.04.2007

27.03.2009

Вінниця

 облігації (сер.F) на суму 10 млн грн строком обігу до 29.12.2011

uaBBB-
Контрольний список

негативний

27.05.2008

27.03.2009

Донецк

 облігації (сер.С) на суму 50 млн грн строком обігу 5 років

uaAA

стабільний

10.08.2006

04.12.2008

Донецк

 облігації (сер.D) на суму 75 млн грн строком обігу до 2013 року

uaAA

стабільний

17.04.2008

04.12.2008

Житомир

 облігації (сер.А) на суму 40 млн грн строком обігу 3 роки

uaBBB

стабільний

05.12.2007

02.10.2008

Запоріжжя

 облігації (сер.B-E) на суму 75 млн грн строком обігу до 5 років

uaAA-

стабільний

18.04.2005

 

04.12.2008

Запоріжжя

 облігації (сер.F-H) на суму 60 млн грн строком обігу до 2012 року

uaAA-

негативний

01.04.2008

 

04.12.2008

Івано-Франківськ

займ на суму 5,5 млн грн. строком до 5 років

uaBBB+

стабільний

02.11.2005

07.05.2009

Каменець-Подольский

облигаци (сер.А,B) на суму 20 млн грн строком обігу до 5 років

uaBB+

стабільний

07.05.2009

 

Комсомольськ

облигаци (сер.А) на суму 8 млн грн строком обігу до 3 років

uaA

стабільний

29.05.2006

04.12.2008

Краматорськ

 облігації (сер.А) на суму 15 млн грн строком обігу до 2010 року

uaBBB

негативний

14.12.2007

24.02.2009

Луцьк

 облігації (сер.1-А) на суму 10 млн грн строком обігу 3 роки

uaBBB+

стабільний

15.03.2007

13.03.2009

Луцьк

 облігації (сер.1B-1D) на суму 30 млн грн строком обігу до 5 років

uaBBB+

стабільний

06.03.2008

13.03.2009

Луцьк

 облігації (сер.1E, 1F) на суму 50 млн грн строком обігу до 5 років

uaBBB+

стабільний

13.03.2009

 

Миколаїв

 облігації (сер.А) на суму 50 млн грн строком обігу 5 років

uaBBB

стабільний

27.09.2007

27.11.2008

Рубіжне

 облігації на суму 10 млн грн строком обігу 5 років

uaBB

стабільний

27.06.2008

09.12.2008

Сімферополь

 облігації на суму 20 млн грн строком обігу 5 років

uaA

стабільний

14.09.2007

11.12.2008

Суми

 облігації на суму 50 млн грн строком обігу 5 років

uaA-

стабільний

16.10.2008

21.04.2009

Тернопіль

 облігації на суму 20 млн грн строком обігу до 4 років

uaBBB-

стабільний

12.06.2008

27.11.2008

Черкаси

 облігації (сер.А) на суму 5 млн грн строком обігу до 5 років

uaBBB

стабільний

28.11.2005

12.12.2008

Черкаси

 облігації (сер.В) на суму 65 млн грн строком обігу до 5 років

uaBBB

стабільний

12.10.2007

12.12.2008

Енергодар

 облігації на суму 10 млн грн строком обігу до 2013 року

uaA

стабільний

01.09.2008

07.05.2009

 

Додаток В

Обсяг виконаних договорів торговцями цінних паперів

(за видом фінансового інструменту) у 2003-2007 рр., млрд грн*

 

2003

2004

2005

2006

2007

Акції

76,99

138,77

179,79

225,65

283,54

Векселі

88,07

125,34

133,12

142,23

212,64

Депозитні сертифікати НБУ

0,11

3,03

18,57

1,08

14,85

Державні облігації

5,86

16,11

27,32

40,85

59,86

Облігації підприємств

9,01

21,28

32,62

62,38

134,73

Ощадні сертифікати

21,71

11,74

2,37

3,10

3,20

Інвестиційні сертифікати

0,46

1,75

5,72

14,24

40,43

Деривативи

0,31

2,39

2,02

0,26

0,15

Облігації місцевих позик

0,16

0,98

2,23

2,85

4,31

Казначейські зобов’язання

0,27

0

0

0

0

Іпотечні цінні папери

0

0

0

0,11

0,56

Заставні цінні папери

0

0

0

0,03

0,04

Всього

202,95

321,39

403,76

492,78

754,31

 

Додаток Г

Торги муніципальними облігаціями за перший квартал 2009 року*

Період

Обсяг торгів, грн

Частка в загальному обсязі торгів цінними паперами на ПТФС, %

Січень 2009

139 113,90

0,007

Лютий 2009

667 659,32

0,244

Березень 2009

2 123 736,56

0,11

 


Додаток Д

Етапи розвитку ринку муніципальних цінних паперів

Ринок муніципальних цінних паперів пройшов декілька етапів становлення:

Перший етап: 1995 - І половина 1998 року

Першу в Україні емісію місцевих облігацій здійснила Київська міська державна адміністрація. Кошти від розміщення (5 трлн 163 млрд крб) планувалось спрямувати у будівництво житла та метрополітену. Ставка розміщення у січні 1996 р. визначалася на рівні облікової ставки НБУ плюс 5 %. Згодом емітент прийняв рішення про призупинення запозичення через можливість невиконання своїх зобов’язань.

Наприкінці 1995 р. Харківська міська рада запропонувала інвесторам облігації муніципальної позики (облігації випускались на два роки, обсяг емісії – 150 млрд крб). Залучені кошти передбачалося спрямувати на розвиток міського транспорту Харкова. Другу позику на суму 4 млн грн було проведено з 1 грудня 1996 р. по 31 грудня 1998 р. З метою розвитку пасажирського автотранспорту міста, стабілізацію роботи міської енергосистеми, активізацію надходжень продовольчих товарів на споживчий ринок міста та прискорення розрахунків з підприємствами – виробниками і переробниками сільськогосподарської продукції. Фахівці визначали цю позику найуспішнішим запозиченням на ринку місцевих облігацій. Надалі Харків планував вийти на зовнішній ринок запозичень з п’ятирічною позикою на суму близько 20 млн дол. США, однак через фінансову кризу був вимушений відмовитися від цієї ідеї.

У Черкасах випускались цільові облігації „Житло для всіх” (50 тис. шт. цільової місцевої позики загальним обсягом 80 млрд крб, номінальна вартість облігації – 0,1 м2 житла).

Перший етап закінчився невдалим випуском місцевих облігацій Одеською міською радою у 1997 році. Облігації строком обігу один рік мали фіксовану ставку дохідності 40 %, а третину власників таких облігацій складали нерезиденти. Термін погашення облігацій було встановлено з 1 травня по 15 червня 1998 р., однак лише у липні за ними було сплачено – 250 тис. грн замість 91,5 млн грн. Після численних переговорів про реструктуризацію боргу за муніципальними запозиченнями перед Московським клубом кредиторів погашення облігацій припинилося, а емітент визнав себе неплатоспроможним.

Загалом, за цей час, за даними Міністерства фінансів України, в обігу перебували облігації місцевих позик загальним обсягом більш ніж 190 млн грн.

Другий етап: 1998-2003 роки

Характеризувався тимчасовим призупиненням діяльності ринку МЦП, що було спричинено наслідками світової фінансової кризи (навесні 1998 р.), а також частково невдалим випуском та невиконанням зобов’язань за одеськими муніципальними облігаціями у 1998 році. Окрім недосконалої інфраструктури ринку МЦП свій вплив мала відсутність достатньої кількості інвесторів, перш за все вітчизняних, та обмежений вибір фінансових інструментів.

Третій етап: 2003-І половина 2008 року

У 2003 р. муніципальна влада Києва випустила єврооблігації на суму 150 млн дол. США, строком погашення – 10 років, а також було розміщено внутрішні облігації місцевої позики на суму 100 млн грн з доходністю 8,75 % річних. Внутрішні облігації місцевої позики випустили також м. Південне на суму 1,2 млн грн. Наприкінці червня та у першій декаді липня 2003 р. Донецьк, Запоріжжя та Харків випустили облігації на загальну суму 220 млн грн. З метою залучення коштів до бюджету розвитку для направлення їх на реконструкцію доріг міста Вінницькою міською радою здійснено випуск 10000 облiгацiй внутрішньої місцевої позики серії F в сумі 10,0 млн грн. Терміном на п’ять років Донецькою міською радою було здійснено випуск 170 тис. облігацій місцевих позик, 170 млн грн отриманих від їх розміщення направлені на житлове будівництво, будівництво об’єктів комунального та соціально-культурного призначення і розвитку транспортної інфраструктури.

Четвертий етап: ІІ половина 2008 року і до цього часу

У другій половині 2008 р. ринок МЦП відчув наслідки світової фінансової кризи, які позначились шляхом зменшення частки ринку МЦП та обсягу торгів муніципальними облігаціями (зниження становило порівняно з минулим роком – 25 % (0,59 млрд грн), у 2007 р. – 0,74 млрд грн). У 2009 р. Донецька міська рада планує здійснити випуск муніципальних облігацій на суму 60 млн грн терміном на п’ять років з метою будівництва та реконструкції об’єктів комунального та соціально-культурного призначення і розвитку транспортної інфраструктури у зв’язку із підготовкою до проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

 

Додаток Е

НАЦІОНАЛЬНА РЕЙТИНГОВА ШКАЛА*

I. Довгострокові кредитні рейтинги (більше ніж один рік)

1. Інвестиційні рівні

 

uaAAA

Позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaAAA характеризується найвищою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами

uaAA

Позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaAA характеризується дуже високою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами

uaA

Позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaA  характеризується високою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Рівень кредитоспроможності чутливий до впливу несприятливих комерційних, фінансових та економічних умов

uaBBB

Позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaBBB характеризується достатньою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Рівень кредитоспроможності залежить від впливу несприятливих комерційних, фінансових  та економічних умов

2. Спекулятивні рівні

uaBB

Позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaBB характеризується кредитоспроможністю нижчою ніж  достатня порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Висока залежність рівня кредитоспроможності від впливу несприятливих комерційних, фінансових та економічних умов

uaB

Позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaB  характеризується низькою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Дуже висока залежність рівня кредитоспроможності від впливу несприятливих комерційних, фінансових та економічних умов

uaCCC

Позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaCCC характеризується дуже низькою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Потенційна вірогідність дефолту

uaCC

Позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaCC характеризується високою вірогідністю дефолту

uaC

Позичальник очікує дефолт за борговими зобов'язаннями

uaD

Дефолт. Виплата відсотків і основної суми за борговими  зобов'язаннями позичальника припинена без досягнення згоди з кредиторами щодо реструктуризації заборгованості до  настання строку платежу

 

II. Короткострокові кредитні рейтинги (до одного року)

1. Інвестиційні рівні

uaK1

Позичальник або окремий борговий інструмент характеризується найвищою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Фінансовий стан такого позичальника дає змогу запобігти передбачуваним ризикам у короткостроковому періоді

uaK2

Позичальник або окремий борговий інструмент характеризується високою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Фінансовий стан такого позичальника достатньо високий для того, щоб запобігти передбачуваним  ризикам у короткостроковому періоді

uaK3

Позичальник або окремий борговий інструмент характеризується достатньою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Фінансовий стан такого позичальника  задовільний для того, щоб запобігти передбачуваним ризикам у короткостроковому періоді

2. Спекулятивні рівні

uaK4

Позичальник або окремий борговий інструмент характеризується низькою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Фінансовий стан такого позичальника  недостатній для того, щоб запобігти передбачуваним ризикам у короткостроковому періоді

uaK5

Позичальник або окремий борговий інструмент характеризується дуже низькою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Фінансовий стан такого позичальника не дає змоги запобігти передбачуваним ризикам у короткостроковому періоді

uaKD

Позичальник оголосив дефолт за борговими зобов'язаннями

 

Додаток З

Світовий досвід регулювання муніципальних дефолтів

Найбільш загальновживаними інструментами державного регулювання у світі, що застосовуються з метою своєчасного та у повній мірі неповернення виплат платежів за борговими зобов’язаннями, здійсненими у формі місцевих облігацій можна поділити на дві великі групи:

Перша, це країни, де існують нормативно-правові акти щодо банкрутства органів місцевого самоврядування (наприклад, у США процедура банкрутства діє з 1934 року). Але, втручання держави дозволяється виключно у випадку реальної загрози дефолту органу місцевого самоврядування. Регулювання здійснюється шляхом надання фінансової допомоги. Ініціатором процедури банкрутства може бути сам орган місцевого самоврядування, якщо він має згоду більшості кредиторів. Самостійність органів місцевого самоврядування є непорушною, навіть у випадку отримання тимчасової відстрочки для стабілізації системи місцевих фінансів та фінансового оздоровлення, муніципалітети продовжують здійснювати свої функції та поступово розраховуються з наявними боргами за муніципальними запозиченнями.

Друга група – це країни, де невизначеність процедури банкрутства муніципалітетів передбачає наявність жорстких законодавчих обмежень відносно місцевих запозичень, але посилює роль уряду при забезпеченні платіжної здатності регіону.

В країнах ЄС фінансова допомога органам місцевого самоврядування, які зазнали дефолту, надається із бюджету вищого рівня. Наприклад:

      у Бельгії впроваджено інститут регіональних інспекторів, що здійснює функції нагляду за фінансовими показниками;

      у Франції субсидії надаються виключно на програми капітальних вкладів;

      Німеччині субсидії мають бути повернені протягом двох років муніципалітетами федеральних земель;

      у Болгарії надання субсидій здійснюється при умові зростання місцевих податків та зменшення обсягів послуг, що надаються муніципалітетами.

У Російській Федерації підґрунтям для введення тимчасової фінансової адміністрації є прострочена фінансова заборгованість за виконанням довгострокових боргових зобов'язань та бюджетних зобов'язань муніципалітетів, яка перевищує 30 % обсягу власних доходів місцевих бюджетів. Тимчасова фінансова адміністрація виконує функції фінансового органу (здійснює планування, виконання, контроль за виконанням місцевого бюджету).



[1]        Постанова ВРУ Про Концепцію функціонування та розвитку фондового ринку України” // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 33. – ст. 257

[2]        Указ Президента України „Про впорядкування внутрішніх та зовнішніх запозичань, що провадяться органами місцевого самоврядування” // Офіційний вісник України – 1998. – №  25. – стор. 9.

[3]        Указ Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 червня 2005 року “Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні” та від 28 жовтня 2005 року “Про заходи щодо утвердження гарантій та підвищення ефективності захисту права власності в Україні” // Офіційний вісник України. – 2005. – №  48. – стор. 16.

[4]        Рішення Держкомісціннихпаперів “Про затвердження Положення про порядок випуску облігацій внутрішніх місцевих позик” від 07.10.2003 № 414 //Офіційний вісник України. – 2003. – № 44. – стор. 245. – стаття 2336.

[5]        Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 37-38. - ст. 189.

[6]        Рішення Держкомісціннихпаперів “Про затвердження Порядку визнання емісії цінних паперів недобросовісною та недійсною” від 02 лютого 2009 № 52 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 15. – стор. 65. – стаття 486.

8                 Розпорядження КМУ „Про схвалення Концепції формування системи підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад” від 8 квітня 2009 року № 385 // Офіційний вісник України. – 2009.- № 28. - стор. 37.

*        Джерело: Звіт Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2007 рік // Ринок цінних паперів. - 2008. - № 9-10. - С. 10.

*              Джерело: Рейтингове агентство “Кредит-рейтинг”. - Режим доступу: http://www.credit-rating.com.ua

*              Джерело: ПТФС. - Режим доступу: http://www.pfts.com

*              Джерело: ПТФС. - Режим доступу: http://www.pfts.com

*           Постанова КМУ «Про затвердження Національної рейтингової шкали» від 26 квітня 2007 року № 665 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 32. - стор. 25.