Пріоритети реформування податкової політики України: як перейти від фіскалізму до стимулювання ділової активності?

(інформаційний огляд)

23 червня 2010 року в конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) відбулося засідання "круглого столу" "Пріоритети реформування податкової політики України: як перейти від фіскалізму до стимулювання ділової активності?".

В обговоренні взяли участь співробітники наукових та аналітичних установ, органів державної влади, недержавних організацій, представники засобів масової інформації.

СПИСОК УЧАСНИКІВ.

Фахівцями НІСД було підготовлено та представлено аналітичну доповідь з викладом основних проблем, винесених на обговорення.

ДОПОВІДЬ НІСД.

Засідання відкрив директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв. У вступному слові він відзначив, що тема реформування податкової політики сьогодні є вкрай актуальною в контексті поточних дискусій стосовно нової програми реформ, долі реформ і напрацювання інструментарію реалізації реформ.

Директор НІСД відзначив, що чимало новацій, які містяться в поданому урядом проекті Податкового кодексу викликали суперечки і критику. У даному контексті, за словами А. Єрмолаєва, "круглий стіл" представляє собою унікальну можливість обговорити концептуальні підходи до податкової політики і водночас включитись в дискусію запропонованого проекту податкового кодексу.

Головні позиції доповіді, підготовленої фахівцями НІСД, представив перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло. Він відзначив, що наразі українська податкова система є однією з найбільш складних і найменш ефективних не тільки серед країн європейського регіону, але й у глобальному порівнянні, що регулярно підтверджують міжнародні звіти та рейтинги, дослідження вітчизняних економістів, а також оцінки інвесторів, що працюють в Україні.

Я. Жаліло констатував, що в умовах економічного спаду вітчизняна податкова система під тиском наслідків фінансово-економічної кризи та неадекватних економічних рішень уряду перетворилася на джерело ризиків для відновлювальних процесів.

На його думку, прийняття Податкового кодексу дозволить створити прогнозоване і зрозуміле правове поле. Водночас, за словами Я. Жаліло, законодавчі зміни не повинні полягати виключно у кодифікації діючих норм. Податкова політика потребує не лише коригування переліку податків та їх ставок, а й реформування ідеології, пріоритетів діяльності та механізмів реалізації поставлених цілей.

Стратегічною метою реформи, за словами Я. Жаліла, має стати перехід від домінування принципу фіскалізму податкової політики, коли вона розглядається виключно як інструмент мобілізації доходів до бюджету, до більш активної реалізації її регулятивного потенціалу в напрямі стимулювання економічного розвитку.

ТЕКСТ ВИСТУПУ Я. А. ЖАЛІЛА.

Аналіз поданого урядом проекту Податкового кодексу представив старший консультант відділу економічної та соціальної стратегії НІСД, керівник авторського колективу аналітичної доповіді Олексій Молдован. За його словами, даний документ містить як вельми прогресивні кроки, так і певні дискусійні норми, які суперечать завданням та пріоритетам податкової політики в умовах посткризового відновлення економіки.

Серед позитивних зрушень він відзначив: скорочення кількості податків і зборів, зниження податкового тиску на економіку, розширення інструментів реалізації стимулюючого потенціалу податкової політики, підвищення фіскальної ефективності податкової системи.

Серед слабких сторін проекту Податкового кодексу О. Молдован назвав надмірно широкі повноваження державної податкової служби, збереження за урядом переліку функцій, які виходять за межі його конституційних повноважень (встановлення ставок податків, порядку справляння податку, надання податкових пільг тощо), викривлення спрощеної системи оподаткування, половинчастість реформування системи оподаткування господарської діяльності, пов'язаної з експлуатацію природних ресурсів, не реалізовані наміри уряду збільшити оподаткування товарів розкоші.

Загалом, О. Молдован констатував, що проект Податкового кодексу є кроком вперед і його затвердження парламентом дозволить підвищити як фіскальну, так і релятивну ефективність податкової системи. Водночас він звернув увагу на те, що документ потребує суттєвого доопрацювання, оскільки містить численні деструктивні норми, які можуть девальвувати позитивний ефект від тих прогресивних ідей, які містяться в ньому.

ТЕКСТ ВИСТУПУ О. МОЛДОВАНА.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ О. МОЛДОВАНА.

Народний депутат України, радник Президента України, Президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах відзначив, що Податковий кодекс сьогодні для України є вкрай актуальним питанням, оскільки без якісної зміни оподаткування Україні досить складно очікувати високих ефективних результатів як в структурних реформах в цілому, так і в розбудові ефективної та конкурентоспроможної економіки.

Безумовним позитивом проекту Податкового кодексу А. Кінах відмітив зниження фіскального тиску на економіку, передусім за рахунок зниження податку на прибуток та податку на додану вартість, збереження спрощеної системи оподаткування, розширення бази оподаткування, боротьби з мінімізацією оподаткування.

Водночас А. Кінах зауважив, що влада при розробці проекту Податкового кодексу не провела якісного громадського обговорення до його реєстрації в парламенті. Через це він містить значну кількість проблем, які турбують підприємців. Серед них, А. Кінах особливо наголосив на надмірному підвищенні повноважень фіскальних органів, в тому числі нормі про безакцептне списання коштів з рахунків платників податків без рішення суду. Крім того, зауваження викликали розширення контрольних повноважень податкової служби, оподаткування депозитів громадян, право місцевих органів влади встановлювати додаткову ставку до податку на додану вартість.

А. Кінах також зауважив, що в контексті реалізації стимулюючої функції податкової політики необхідно відновити дію ПДВ-векселів та знизити оподаткування прибутку підприємств, що інвестується в основні фонди.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська проінформувала, що комітетом підготовлено більш ніж 200 поправок до проекту Податкового кодексу. Вона відзначила, що ключовою помилку кодексу є звуження прав платників податків та надання безконтрольних повноважень податковим інспекторам.

Н. Королевська висловила думку, що даний документ написаний на базі норм минулого десятиліття і не враховує викликів сучасності, відзначивши що в нових умовах пріоритетом податкова політика має відходити від принципу фіскалізму та концентруватися на реалізації стимулюючого потенціалу. За її словами, податковий кодекс має бути простий, ефективний та прогнозований.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко висловив думку про те, що в Податковому кодексі є незрозумілою концепція податкової політики. Вона може бути або спрямованою на лібералізацію податкової політики, або на жорстке адміністрування. Він відзначив, що обидві концепції мають право на існування, проте уряд мав би з початку визначитися, якої концепції притримується він, при цьому застерігши від спроби одночасного застосовування двох різних підходів. О. Устенко констатував, що проект Податкового кодексу потребує доопрацювання, оскільки характеризується наявністю чисельних проблем.

В. о. завідувача відділу управління економікою Інституту економіки і прогнозування НАН України Євген Черевиков вказав на конкретно виражену ідеологію фіскалізму в проекті Податкового кодексу. Він зазначив, що цей проект навряд чи сприятиме легалізації тіньового бізнесу. Є. Черевиков підтримав запропоновану в доповіді НІСД ідею скорочення пільг по ПДВ поруч зі зменшенням ставок оподаткування.

Заступник директора Науково-дослідного фінансового інститут Академії фінансового управління при Міністерстві фінансів України Алла Соколовська позитивно оцінила Податковий кодекс та зазначила, що розробити абсолютно якісний Податковий кодекс неможливо. А. Соколовська зосередила увагу на тому, що проект не містить таких моментів, як запровадження податку на нерухомість, а також вказала на відсутність прозорості з упорядкуванням податкових пільг в проекті, зауваживши, що перелік пільг, запропонований документом, може стати ефективним інструментом для ухиляння від сплати податків.

Вона звернула увагу на спеціальний режим оподаткування для суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти на основі новітніх та енергозберігаючих технологій, зазначивши, що інвестиційно-інноваційний податковий кредит є досить специфічною пільгою, та проінформувала про те, що досвід Росії показує незначну кількість бажаючи скористатися цією пільгою.

А. Сколовська також зосередила увагу на наданні права органам місцевого самоврядування встановлювати додаткову ставку податку на прибуток, вказавши на те, що це призведе до різного податкового навантаження на підприємства в залежності від місця розташування.

Директор економічних програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова Василь Юрчишин стосовно прийняття суперечливого проекту Податкового кодексу відмітив, що спроба, яка є невдалою, не є позитивною. За його словами, деструктивний Податковий кодекс може породити розчарування в суспільстві стосовно податкової політики загалом. Він наголосив на необхідності поєднання зусиль команди, яка готувала проект Податкового кодексу, та команди, яка готувала програму економічних реформ.

Перший заступник директора - директор Центру нормопроектного забезпечення Президента України Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Воротін акцентував увагу на тому, що це вже 8 чи 9 спроба прийняти Податковий кодекс. Він вказав на бачення Президента щодо побудови податкової системи України, а також поінформував про досвід європейських країн в сфері оподаткування. В. Воротін зазначив, що в країнах ЄС перші два роки підприємства не сплачують податки. Він висловив сподівання, що прийняття Податкового кодексу сприятиме інтеграції вітчизняних підприємств до ЄС і звернув увагу на необхідність врахування інтересів регіонів України в Податковому кодексі.

Директор юридичного департаменту ДПА Лариса Трофімова зупинила увагу на формі проекту Податкового кодексу, зазначивши, що різні групи працювали над цим проектом, що призвело до відсутності наскрізної нумерації притаманної кодифікованим документам. Л. Трофімова розповіла про роботу над матеріалами щодо доопрацювання Податкового кодексу, які надходять до ДПА, зокрема, над пропозиціями від УСПП. Вона наголосила на необхідності вивчення сталої судової практики у зв'язку з запровадженням адміністративного судочинства для покращення роботи податкової системи України.

Підбиваючи підсумки обговорення, Я. Жаліло відзначив, що зараз в суспільстві існує запит на реформи. З одногу боку, це є позитивним сигналом, з іншого - існує ризик звуження цього процесу до проведення реформ заради реформ. Він наголосив на необхідності надання процесу реформування стратегічної спрямованості. Я. Жаліло висловив думку про те, що досить важливо розглядати реформування податкової системи як один із моментів концентрації солідарної відповідальності суспільства.

Засідання здобуло широкого висвітлення в матеріалах ЗМІ.

ПРЕС-РЕЛІЗ.