ПРЕС-РЕЛІЗ

до засідання «круглого столу»

«Пріоритети реформування податкової політики України: як перейти від фіскалізму до стимулювання ділової активності?»

 

23 червня  2010 р.

 

Стрімке посткризове відновлення української економіки на основі нової якості розвитку неможливе без розбудови прогнозованої, ефективної та дієвої податкової системи. У нових ринкових економіках, якою сьогодні є і Україна, виважена і збалансована фіскальна політика є одним із ключових факторів зростання виробництва, інвестиційної активності та зайнятості.

Проте в умовах економічного спаду, коли саме фіскальні заходи мали стати одним із ключових інструментів антикризової політики, вітчизняна податкова система під тиском наслідків фінансово-економічної кризи та неадекватних економічних рішень уряду сама перетворилася на джерело ризиків для відновлювальних процесів. Вона була зорієнтована, в більшій мірі, на вирішення кон’юнктурних фіскальних задач мобілізації до бюджету додаткового обсягу фінансових ресурсів, аніж на стимулювання якісних позитивних структурних зрушень в економіці.

Консервація в посткризовий період фіскальної функції податкової політики в статусі пріоритетної стане одним із гальмівних факторів на шляху швидкого економічного відновлення України. У даному контексті, перед владою постає важливе завдання, від вирішення якого залежатимуть динаміка економічного зростання та якість структурних зрушень в середньо- та довгостроковій перспективі: забезпечити реалізацію стимулюючого потенціалу податкової політики з одночасним збереженням чи навіть посиленням її фіскальної ефективності.

В умовах критичного розбалансування сектору публічних фінансів оперативно реалізувати весь комплекс необхідних заходів податкової реформи видається надто складним завданням. Єдино можливим варіантом проведення ефективної податкової реформи в даній ситуації є реалізація її в декілька етапів. Зниження фіскального тиску на економіку та децентралізація податкових надходжень повинні відбуватися після подолання дисбалансів сектору публічних фінансів та підвищення фіскальної ефективності податкової системи.

Гострий дефіцит фінансових ресурсів бюджету вимагає підвищення фіскальної ефективності податкової системи за допомогою важелів, які не суперечать цілям пожвавлення економічної активності. Уряду необхідно знайти оптимальний баланс між двома пріоритетами. Серед доступних заходів, на нашу думку, сьогодні:

-             підвищення ставок непрямих податків, передусім акцизних зборів, розширення групи підакцизних товарів за рахунок предметів розкоші;

-             підвищення транспортного податку для автомобілів з високою потужністю двигуна;

-             запровадження податку на житлову нерухомість площею понад 400 кв.м;

-             підвищення продуктивності непрямих податків, передусім ПДВ, який має достатньо значний резерв збільшення надходжень;

-             активізація боротьби з мінімізацією оподаткування та посилення роботи щодо стягнення нарахованої, але не сплаченої частини податкових зобов’язань;

-             посилення фіскального навантаження на господарську діяльність, пов’язану з експлуатацією та споживання природних ресурсів;

-             запровадження прогресивної шкали оподаткування прибуткового податку з фізичних осіб;

-             підвищення ставок єдиного податку та передбачення їх щорічної індексації, запровадження додаткових обмежень щодо видів діяльності, які не можуть виконуватися платниками єдиного податку.

Реалізація стимулюючого потенціалу податкової системи повинна здійснюватися через оптимальне поєднання наступних інструментів:

-             зниження ставки податку на прибуток;

-             запровадження прискореної амортизації;

-             зниження податкового навантаження на фонд оплати праці;

-             надання територіальних податкових пільг;

-             спрощення процедури та прискорення відшкодування ПДВ.

Усвідомлюючи нагальність і необхідність проведення податкової реформи, Президент України поставив перед Урядом завдання розробити та подати до парламенту проект Податкового кодексу України, що було здійснено в першій половині червня. Є очевидним, що без наявності такого базового нормативно-правового акту вітчизняна податкова система й надалі характеризуватиметься фрагментарністю, нестабільністю та численними законодавчими суперечностями, що різко девальвує її фіскальну та регулятивну функції.

Прийняття кодексу дозволить створити прогнозоване і зрозуміле правове поле. Водночас законодавчі зміни не повинні полягати виключно у кодифікації діючих норм. Податкова політика потребує не лише коригування переліку податків та їх ставок, а і реформування ідеології, пріоритетів діяльності та механізмів реалізації поставлених цілей.

Стратегічною метою реформи має стати перехід від домінування принципу фіскалізму податкової політики, коли вона розглядається виключно як інструмент мобілізації доходів до бюджету, до більш активної реалізації її регулятивного потенціалу в напрямі стимулювання економічного розвитку.

15 червня Кабінетом міністрів було подано до Верховної Ради проект Податкового кодексу України, який має досить високі шанси на прийняття вже на поточній сесії. Оперативність уряду в підготовці даного документу пояснюється намірами сформувати бюджет на наступний рік вже на новій правовій базі. Водночас, враховуючи надмірний обсяг проекту Податкового кодексу та значну кількість важливих нових норм, які суттєво коригують окремі аспекти податкової системи, раціональним видається надання депутатському корпусу, представникам бізнесу, економічним експертам та громадськості певного часу для детального ознайомлення зі змістом даного документа та аналізу їх впливу на економічні процеси в державі. 

На наш погляд, проект Податкового кодексу містить як вельми прогресивні кроки, так і певні дискусійні норми, які суперечать завданням та пріоритетам податкової політики в умовах посткризового відновлення економіки. Проаналізувавши зміст даного документу, слід виділити низку значних позитивних зрушень у податковій системі, які корелюють з ключовими завданнями економічної політики, визначених в Посланні Президента України до українського народу та Програмі економічних реформ в Україні на 2010-2014 роки:

а) Скорочення кількості податків і зборів та зниження податкового тиску на економіку. Замість 28 загальнодержавних та 14 місцевих обов’язкових платежів, що закріплені Законом України «Про систему оподаткування», проектом Податкового кодексу пропонується запровадити відповідно 19 та 5 платежів. При цьому, до 2015 року скасовано буде ще один державний та два місцевих збори, таким чином кількість державних місцевих платежів складе 18 та 3 відповідно. Позитивним кроком податкової реформи стає зниження ставок ключових податків. Проект передбачає поетапне зниження ставки податку на додану вартість в період з 2012 по 2014 рік з 20 % до 17 %.

б) Реалізація стимулюючого потенціалу податкової політики. У проекті Податкового кодексу запроваджено низку потенційно дієвих інструментів, які дають можливість задіяти стимулюючий потенціал податкової системи України. Серед них найбільш вагомими є податкові пільги для підприємств, що займаються інвестиційно-інноваційною діяльністю, в тому числі знижені ставки податку на прибуток, інвестиційно-інноваційний податковий кредит, прискорена амортизація, тощо.

в) Підвищення фіскальної ефективності податкової системи. Для зменшення негативного ефекту на дохідну частину бюджету від зниження податкового навантаження на економіку та розширення переліку податкових пільг, уряд запропонував в проекті Податкового кодексу низку заходів щодо додаткової мобілізації коштів.

Водночас, проект Податкового кодексу характеризується низкою вад, які можуть девальвувати позитивний ефект від прогресивних намірів, які містяться в ньому.

Ключовою проблемою документу, на наш погляд, є значне розширення повноважень податкової служби. Значну частину актуальних проблем можна усунути за допомогою «вбудовування» відповідних механізмів в законодавче поле, натомість проект кодексу надає перевагу варіантам вирішення проблем, які потребують активної ролі податкової служби.

Крім того, проект кодексу розширює поле для «ручного управління» низкою важливих аспектів податкового законодавства. Зокрема, до повноважень Кабміну кодексом віднесено загальний порядок надання та повернення до бюджету інвестиційно-інноваційного податкового кредиту, формування переліку видів власного виробництва, які звільняються від оподаткування, формування Державного реєстру підприємств, установ та організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, прибуток яких частково звільняється від оподаткування, затвердження переліку платних послуг, для надання яких необхідно придбавати торговий патент тощо.

До негативних сторін необхідно віднести посилення оподаткування доходів фізичних осіб. Дискусійним аспектом також являється запропонований варіант реформи спрощеної системи. При формальному збереженні даного інституту, кодексом пропонується запровадити такі обмеження, які роблять його недоступним і нецікавим для підприємців, що займаються бізнесом, а не наданням дрібних побутових послуг.

Крім того, в кодексі не реалізовано наміри уряду збільшити оподаткування предметів розкоші. У процесі роботи на проектом кодексу з нього вилучено податок на нерухомість. Також в податковому кодексі відсутній новий податок на розкіш чи розширення групи підакцизних товарів за рахунок предметів розкоші. У даному контексті варто розглянути питання доцільності включення до цього переліку предметів розкоші, передусім ювелірних виробів.

Названі проблеми потребують обговорення та врахування до ухвалення проекту кодексу в остаточній редакції.