РИЗИКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДЕПРЕСІЇ ТА ПОТЕНЦІАЛ ПІСЛЯКРИЗОВОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

(інформаційний огляд)

25 листопада 2009 р. в конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) відбулося засідання "круглого столу" "Ризики економічної депресії та потенціал післякризового відновлення економіки України". В обговоренні взяли участь співробітники наукових та аналітичних установ, органів державної влади, недержавних організацій, представники засобів масової інформації.

СПИСОК УЧАСНИКІВ.

Фахівцями НІСД було підготовлено та представлено аналітичну доповідь з викладом основних проблем, винесених на обговорення.

ДОПОВІДЬ НІСД.

ВИСТУПИ УЧАСНИКІВ.

Засідання відкрив Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, Президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло. Представляючи результати дослідження НІСД, він зазначив, що від фази кризового падіння українська економіка перейшла до фази депресії. Економічна депресія може перерости у наступну фазу - пожвавлення, лише після виконання нею притаманних їй макроекономічних функцій - здійснення необхідних структурних змін на ринках, оновлення основного капіталу, фінансової санації компаній, освоєння новітніх конкурентних переваг. На жаль, наголосив Я. Жаліло, в Україні ознак такої політики поки що не спостерігається, наявне макроекономічне середовище має скоріше продепресивні характеристики, а розвиток економічних показників протягом 10 місяців 2009 року дає підстави для припущень щодо розвитку економіки саме за депресивним сценарієм. Між тим, у разі затягування економічної депресії розмивання ресурсів, доступних для здійснення антикризової політики при наростанні витрат, необхідних для антикризових дій, формуватиме додаткові ризики, які дозволятимуть говорити про ймовірність "другої хвилі" кризи.

Відтак, на думку Я. Жаліла, критичного значення набуває завдання якнайшвидшого подолання економічної депресії та забезпечення високих темпів висхідної економічної динаміки. Підґрунтя відновлення зростання української економіки має скласти цілеспрямована розбудова внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту, який зміг би сприяти поступовим змінам структури економіки, що зменшуватимуть її залежність від зовнішніх ринків.

ТЕКСТ ВИСТУПУ Я. А. ЖАЛІЛА.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ Я. А. ЖАЛІЛА.

Керівник групи радників Голови Правління Національного банку України Валерій Литвицький наголосив, що для остаточного висновку про те, який саме етап розвитку притаманний Україні на даному етапі - депресія, рецесія чи криза, замало статистичних даних, надходження яких останнім часом різко обмежено. На його думку, цілком ймовірно, що Україна знаходиться "на порозі" депресії, проте висновок може бути зроблено лише після отримання даних щодо динаміки ВВП за третій та четвертий квартали поточного року.

Україна, зазначив В. Литвицький, пройшла "дно" економічного спаду та почала "відриватися" від нього. Проте неможливо встановити, наскільки стійким є процес дезрецесії, чи зародилися вже в Україні паростки економічного зростання. Між тим, за відсутності коректного прогнозу видається неможливим формувати адекватну політику НБУ щодо регулювання грошової пропозиції.

Разом з тим, наголосив В. Литвицький, в Україні є й ризики депресії та переростання спаду у багаторічний. Це: розбалансування державних фінансів, знецінення гривні, відсутність відновлення зовнішнього попиту, надмірні державні запозичення, зовнішній платіжний дисбаланс, кредитна та інвестиційна "анемія", "переохолодження" споживчого попиту, тривала перерва в реформах, слабкість виконавчої влади, високий тиск з боку зовнішньої енергозалежності.

Член Ради підприємців при Кабінеті міністрів України Віктор Лисицький відзначив, що головними стимулами економічного зростання в Україні у попередні роки були зовнішній попит та залучення позичкових ресурсів на зовнішніх ринках. З настанням кризи ці стимули зникли та, ймовірно, очікувати їхнього відновлення не варто. Відтак, на думку В. Лисицького, депресії Україні не уникнути. Адже за відсутності моделі посткризового розвитку не відбувається належної промислової політики, не підвищується конкурентоспроможність економіки. Між тим саме розвиток сучасних конкурентних переваг має стати головним "антидепресантом" для української економіки. Обговорення та розробка політики в цьому напрямку мають відбуватися на основі контактів з вітчизняним бізнесом, а не потенційними зовнішніми конкурентами.

Як наголосив Виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко, в Україні, суттєвого зростання цін на світових ринках очікувати вже не варто. Тому експорт не завдаватиме помітного впливу на економічну динаміку в Україні. Проте й внутрішній споживчий попит також втратив спроможність підтримувати економічне зростання. Пожвавлення світової економіки може частково сприяти відродженню експортного потенціалу України, проте без системних реформ економіка приречена на повільне зростання. На думку О. Устенка, Україні конче необхідні зміни в інвестиційному кліматі, активна участь у залученні іноземних інвестицій.

Заступник Міністра економіки України Ірина Крючкова висловила думку про те, що з січня 2010 року Україна увійде у період економічного зростання. Хоча статистично воно може бути досягнуте лише за рахунок впливу низької бази порівняння. Проте уряд орієнтований на проведення антидепресійної політики, активізацію бюджетних видатків розвитку, проведення податкової реформи тощо.

Директор Департаменту економічного аналізу і прогнозування Національного банку України Олександр Петрик погодився з думкою про те, що повільне зростання у 2010 році можливе і без проведення економічних реформ - через вплив бази порівняння та поліпшення світової економічної кон'юнктури. Він також привернув увагу до негативної ролі тривалого утримання стабільного номінального курсу гривні у створенні передумов фінансово-економічної кризи в Україні. На думку О. Петрика, Національному банку варто активніше регулювати курсоутворення, проте не шляхом прямих інтервенцій, а через політику відсоткових ставок. Він наголосив на важливості курсової та інфляційної стабільності для залучення в Україну інвесторів.

Народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ксенія Ляпіна зазначила, що в нинішніх умовах для України 3 % приросту ВВП - і є ознакою депресії. Потенціал післякризового відновлення, на її думку, слід шукати у підвищенні соціальних стандартів як підґрунті зростання споживчого попиту та стимулу до структурних змін на ринку праці. Необхідність підвищння оплати праці має спонукати менеджерів до здійснення необхідних вивільнень працюючих, завдяки чому має запрацювати ринок праці. Держава має взяти активну участь у допомозі працевлаштування вивільнених працівників. Чинниками зростання, на думку К. Ляпіної, мають також стати реформа соціальної сфери та пенсійна реформа.

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко наголосив, що попереду в України - важкі роки. Економічна криза в Україні має системний характер, в той час як дії політиків щодо її подолання мають локальний характер та залежать від конкретних поточних інтересів. Обмеження накладають і зовнішні зобов'язання України - перед СОТ, МВФ тощо. Банки в умовах кризи стикаються з обмеженістю ресурсів, мінімізують кредитування. Високою є невизначеність щодо перспектив для бюджетної сфери, соціальної сфери. Відтак ймовірна "друга хвиля" кризи. Відвернути її можливо лише через перехід до системної політики держави.

Віце-президент УСПП Максим Кунченко звернув увагу на збереження відсутності стимулів до інвестування в економіку. Банківська система, згортаючи кредитування, намагається заробляти на курсових спекуляціях. За таких умов, на думку М. Кунченка, держава має вести діалог з бізнесом, боротися з корупцією, підтримувати вихід компаній на зовнішні ринки.

Старший економіст Центру соціально-економічних досліджень (CASE Україна) Володимир Дубровський відзначив, що криза виконала важливу функцію - позбавила самовпевненості усіх суб'єктів економіки - крім держави. Проте кейнсіанські рецепти в Україні не працюють - через відсутність досконалої конкуренції, передумов підвищення ефективності виробництва. Відсутня сила, яка спроможна проводити послідовні реформи. Між тим, нереформовані сектори економіки - житлово-комунальне господарство, медицина, освіта, соціальна сфера, демонструють украй повільну адаптацію до кризових умов. Потужний реформатор, на думку В. Дубровського, в Україні зараз неможливий. Тому основні реформи мають робитися під впливом тиску "знизу".

Заступник керівника Головної служби соціально-економічного розвитку Секретаріату Президента України Анатолій Зрібняк висловив підтримку основних тез та висновків, представлених у доповіді Національного інституту стратегічних досліджень. На його думку, "антидепресантами" для української економіки є уникнення додаткового фіскального навантаження, цільове використання коштів Стабілізаційного фонду, просування пенсійної реформи, стимулювання внутрішнього споживання та розвитку внутрішнього ринку, здійснення державної промислової та інноваційної політики тощо.

На думку директора департаменту макроекономічного прогнозування Міністерства фінансів України Володимира Парнюка, украй важливо відновити довіру до банків. Для цього слід подолати ситуацію, коли в Україні діє 4 валютних курси, й усі з них використовуються для цілей оподаткування. Водночас політика НБУ є непрозорою та незрозумілою.

З точки зору В. Парнюка, випереджаюче зростання доходів населення порівняно з ВВП веде до зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі. Тому зростання доходів має здійснюватися з урахуванням необхідності їх покриття належною товарною масою.

В. Парнюк зазначив, що оподаткування доданої вартості пригнічує її виробництво. Відтак має відбутися перенесення акцентів оподаткування на сектори, які створюють меншу додану вартість - шляхом переходу до оподаткування витрат, обороту тощо.

Як відзначив Радник Посольства Угорської республіки в Україні Тамаш Беркі, в світі сьогодні точиться жорстка боротьба за залучення інвестиційних ресурсів. При цьому інвестори зацікавлені насамперед не в отриманні податкових та інших пільг, а в сприятливому середовищі, яке їх "зустрічає" в країні. Варто усвідомлювати, що інвестиція дає ефект не відразу, й вимагати термінової віддачі від інвесторів не варто.

Т. Беркі також звернув увагу на проблему негативного зовнішньоторговельного сальдо та його впливу на валютний курс. Девальвація підвищує вартість обслуговування зовнішніх запозичень. Зростання внутрішнього споживання в разі депресивності пропозиції стимулює імпорт і провокує девальвацію.

Директор Інституту еволюційної економіки Ігор Макаренко підтримав висловлену позицію щодо важливості врахування впливу чинника валютного курсу на економічну динаміку. Це обумовлює потребу переходу до плаваючого валютного курсу при посиленні уваги до курсової політики.

Підбив підсумки обговорення заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, Президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло, відзначивши високий рівень та зацікавленість дискусії, закликавши до спільного пошуку експертних відповідей на питання, які постають у процесі подолання наслідків кризи та економічної депресії в Україні.

Засідання здобуло широкого висвітлення в матеріалах ЗМІ.

ПРЕС-РЕЛІЗ.