Нова гуманітарна політика України

 

28 травня 2010 року у конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень відбувся "круглий стіл" "Нова гуманітарна політика України". У роботі "круглого столу" взяли участь провідні науковці НАН України, експерти неурядових організацій, представники Верховної Ради України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства праці та соціальної політики України, інших установ та організацій.

Для обговорення були запропоновані наступні питання:

1. Пріоритетні стратегеми у формуванні єдиного гуманітарного простору України.

2. Освіта протягом життя - магістральна тенденція розвитку сучасної освіти.

3. Перспективи впровадження принципів відкритості в освітній системі України.

4. Вдосконалення системи оцінювання знань як ефективного інструменту забезпечення якості й доступності освіти на всіх рівнях.

5. Шляхи модернізації чинного законодавства щодо свободи совісті та свободи релігії.

6. Гарантії дотримання інформаційної безпеки громадян, суспільства і держави.

7. Налагодження діалогу між владою і громадськістю: інституційні та медійні аспекти.

"Круглий стіл" було проведено у форматі вільної дискусії.

Зі вступним словом до учасників "круглого столу" звернувся директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв. Він закликав розглядати цей "круглий стіл" як передумову для наступних тематичних комунікативних заходів. Гуманітарна царина є дуже тонкою матерією, а питання гуманітарної політики, на його думку, сьогодні пов'язано ще й з конкурентоспроможністю нашого суспільства, що переживає кризу ідентичності.

У своєму виступі Андрій Єрмолаєв підкреслив, що гуманітарна політика у сучасних суспільно-політичних реаліях спрямована на забезпечення гармонізації культурно-духовного, інтелектуального і соціального розвитку людської особистості та спільноти. Нова гуманітарна політика Української Держави змістовно визначається потребами зміцнення суверенітету, захисту національних інтересів і національної безпеки України. Її сутнісне призначення - досягнення консенсусу в українському суспільстві, а в перспективі його практичної консолідації у пріоритетних визначальних векторах поступу Українського народу.

Модератор заходу, завідувач відділу гуманітарної політики Національного інституту стратегічних досліджень Сергій Здіорук, наголосив, що нова гуманітарна політика ґрунтується на принципах людиноцентричності й націоцентричності, збалансованості прав і свобод людини та громадянина. З позицій нової гуманітарної політики саме людська особистість розглядається як ключовий рушій усіх суспільно-національних звершень. Завдання Української Держави - створити належні умови для розкриття колосального потенціалу, яким від природи наділена особистість. Фактично нова гуманітарна політика передбачає розроблення й реалізацію комплексної системи гуманізації та соціалізації людини.

Сергій Здіорук акцентував увагу на важливості регенерації інтелектуального потенціалу нації. Важливими проблемами є також питання соціального служіння церков та релігійної освіти, сучасного воєнного капеланства, необхідності законодавчого унормування відповідного правового поля. Крім цього, нові інформаційно-комунікаційні технології, як він вважає, примножують прогресивний потенціал сучасного суспільства, хоча почасти створюють нові виклики та загрози національній і ,зокрема, гуманітарній безпеці.

Заступник завідувача секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти доктор економічних наук Ігор Жиляєв висловив переконання, що реальну гуманітарну політику буде визначати становлення ринкових відносин у цій сфері. В Україні сформовано ринок послуг вищої школи, але законодавче забезпечення регулювання цього ринку недостатнє. Не існує жодних правил встановлення базової ціни освітніх послуг. Внаслідок цього деякі навчальні заклади встановлюють демпінгові ціни на свої послуги, тоді як частина інших ВНЗ - завищує ціну. Те саме спостерігається і стосовно спеціальностей. Ціна навчання за різними спеціальностями може відрізнятися майже на порядок. Фактично, сьогодні існують два великі сегменти вищої школи: ринковий і неринковий. Закони і підзаконні акти, практично, не враховують наявність ринкового сегмента.

Перший заступник Голови Вищої атестаційної комісії України Віктор Бондаренко наголосив на необхідності перегляду призначення Зовнішнього незалежного оцінювання. На думку експерта, ЗНО повинно розглядатися як результат роботи середньої школи, а не форма вступу до вищого навчального закладу. Професор В. Бондаренко вказав на неврегульованість проблеми залучення бізнесом кадрів, підготовлених за державний кошт; відзначив доречність критичного підходу до впровадження вимог Болонської декларації тощо.

Значну увагу виступаючий приділив також питанням державно-конфесійних відносин. Зокрема, питанням повернення культових приміщень, визнання українського священства складовою національного інтелігентського корпусу, фінансової підтримки церков, регламентування діяльності церковних освітніх закладів, впровадження інституту капеланства тощо.

Радник директора Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Лупацій звернув увагу присутніх на те, що в Україні має місце латентна гуманітарна криза та занепад моралі. Доступ до інформаційно-комунікаційних технологій, на його думку, багато в чому визначає розвиток цілої країни. Ним було висунуто твердження, що в нас немає єдиного консолідованого майданчика для продукування дієвих рішень в гуманітарній царині, а Україна виступає сьогодні об'єктом зовнішньої гуманітарної експансії.

Директор Інституту європейських досліджень НАН України доктор історичних наук Андрій Кудряченко підкреслив, що за показниками та динамікою гуманітарного розвитку Україна дуже відстає від більшості інших країн Центрально-Східної Європи, включаючи й ті, що також здобули суверенітет 1991 року. Він наголосив на "розірваності" національного гуманітарного простору, взаємній культурно-інформаційній ізольованості різних регіонів держави. Складне становище у сфері освіти та на ринках праці вже зараз спричинює відтік обдарованої молоді з України. Треба враховувати, що приєднання її до Болонського процесу може поглибити цю небезпечну тенденцію, тому тут необхідною є продумана обережна стратегія.

Заступник начальника відділення вищої освіти Інституту інноваційних технологій та змісту освіти МОН України професор Віталій Погребняк наголосив, що проблематику ефективності системи освіти, розвитку культурних індустрій, формування єдиного гуманітарного простору доцільніше розглядати в контексті економічної та соціальної політики держави, зважаючи на тісний взаємний зв'язок цих двох сфер.

Заступник завідувача секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Володимир Кулінич висловив думку, що в силу зволікання з прийняттям Концепції державно-конфесійних відносин та нової редакції базового Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" доречно піти шляхом законодавчого впорядкування конкретних проблем, пов'язаних із забезпеченням права на свободу совісті та свободу релігії.

Представниця Української асоціації сприяння міжнародній культурній інтеграції "ПромКом" Оксана Мельничук поділилася досвідом тривалої культурологічної діяльності у Франції. Вона зробила наголос на тому, що головним для будь-якої незалежної держави, як переконує європейський досвід, є її ідеологія або (у сучасній термінології) культурна політика. Гуманітарна сфера, культурні політики - це простір для забезпечення соціального блага суспільства. Якщо у держави немає своєї ідеології, чітко розробленої культурної політики, її стратегічного впровадження, то цієї держави не існує, вона не є суверенною, а є об'єктом інформаційної, культурологічної експансії. Експерт вказала на "підводні камені" позиції, коли формування гуманітарної політики жорстко пов'язується зі становленням ринкових відносин у цій сфері.

Провідний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Олександр Шморгун зазначив, що стан викладання у ВНЗ подекуди дуже низький. Потрібна система зовнішнього оцінювання викладацького складу. В Україні відчувається критичний брак якісних підручників, що значною мірою викликано непрозорістю затвердження рукописів, відсутністю, а точніше корупційним придушенням змагальності у цій сфері.

Головний редактор газети "День" Лариса Івшина вказала, що в Україні насправді існує чимало дуже фахових викладачів ВНЗ, чиї професійні досягнення й ідеї необхідно популяризувати у суспільстві, надавати їм можливість реалізувати свій інтелектуально-педагогічний потенціал. Натомість зберігається ситуація, коли ВУЗи, що посідали колись перші місця в рейтингах, за інерцією і в нових умовах оцінують так само, ніби вони залишаються провідними. А насправді це не відповідає дійсності через відсутність об'єктивної, комплексної та прозорої системи рейтингування.

На думку пані Лариси Івашиної, в Україні проводиться політика культурного апартеїду стосовно інтелектуального споживача культурного продукту. Цю ситуацію потрібно негайно виправляти, створюючи можливості для комунікації між представниками української духовно-інтелектуальної еліти та широким загалом.

Вчений секретар Національного інституту стратегічних досліджень, доктор філософських наук Михайло Степико ще раз акцентував, що основою будь-якої політики повинна бути ідея людиноцентричності. При цьому в такій концепції повинна бути закладена збалансованість людиноцентричності та націоцентричності. Справжньою ознакою дієвості, ефективності гуманітарної, як і будь якої іншої політики, повинна виступати не якась єдина, виключна істина, а пошук можливостей співіснування, узгодження різних альтернатив.

Начальник відділу взаємодії з Верховною Радою України, центральними та місцевими органами влади Міністерства праці та соціальної політики України Богдан Тернопільський зазначив, що у певних випадках, коли з якихось причин немає реальної можливості повністю, кардинально змінити застарілий закон, можливо, є сенс приймати найбільш актуальні поправки, коригувати найбільш суперечливі положення. Як приклад він навів положення про відділення церкви від держави. На його думку, ця модель є застарілою, і зараз правильніше буде говорити про партнерство церкви і держави, не про відділення, а про розділення, розподіл функцій. І саме це потрібно було би зафіксувати в рамках існуючого законодавства.

Докторант кафедри соціальної і гуманітарної політики Національної академії державного управління при Президентові України Сергій Бублик висловив думку, що одним з основних чинників, який дозволить успішно впроваджувати гуманітарну політику держави, є Інтернет-технології.

Серед проблем української освіти виступаючий вказав на тенденцію "тоталізації" вищої освіти, коли, практично, всі випускники загальноосвітніх шкіл стають студентами вищих навчальних закладів. Така масовізація вищої освіти неминуче призводить до зниження планки вимог до вищої освіти, падіння її якості. Одним з кроків до вирішення цієї проблеми є реформування у напрямі спрощення національної системи освітніх кваліфікацій.

Учасники "круглого столу" цілком поділяють концептуальні положення щодо необхідності розвитку діалогічного спілкування влади і суспільства, що гуманітарна політика в нових суспільно-політичних умовах повинна бути реалізована з безумовним дотриманням вимог Конституції України, чинного законодавства України та норм міжнародного права.

Успіхи Української Держави у забезпеченні соціально-економічного зростання, ефективної модернізації політичної системи, утвердження демократії та верховенства права безпосередньо залежать від того, наскільки сконсолідованою постане нація на основі загальноприйнятних ціннісних орієнтацій. Саме це складне завдання нині стоїть перед усіма інститутами влади. Провідну роль у його виконанні поза сумнівом має відігравати гуманітарна складова державної політики, оскільки саме від неї значною мірою залежить розвиток патріотичної, освіченої, креативно і критично мислячої, морально виваженої особистості - дієвого провідника усіх суспільних звершень.