ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ НА ШЛЯХУ ВІД ДЕПРЕСІЇ ДО ЗРОСТАННЯ: ДЖЕРЕЛА, ВАЖЕЛІ, ІНСТРУМЕНТИ

(інформаційний огляд)

29 квітня 2010 р. в конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) відбулося засідання "круглого столу" "Економіка України на шляху від депресії до зростання: джерела, важелі, інструменти".

В обговоренні взяли участь співробітники наукових та аналітичних установ, органів державної влади, недержавних організацій, представники засобів масової інформації.

СПИСОК УЧАСНИКІВ.

Фахівцями НІСД було підготовлено та представлено аналітичну доповідь з викладом основних проблем, винесених на обговорення.

ДОПОВІДЬ НІСД.

Засідання відкрив директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв. У вступному слові він відзначив, що зі зміною владної "команди" в Україні поновилися активні дискусії щодо економічного розвитку країни та проблем реформування економіки. Він наголосив, що формування та реалізація державної політики в економічній сфері має відбуватися за формулою "стратегія-програма-план". У даному контексті, як відзначив А. Єрмолаєв, саме НІСД має стати головним дискусійним "майданчиком", на якому має починатися формування економічної стратегії держави.

Директор НІСД також констатував, що модель наздоганяючого розвитку втратила актуальність для України, тому потрібно шукати та розробляти нові механізми реформування економіки.

Головні позиції доповіді, підготовленої фахівцями НІСД, представив Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.

На його думку, доводиться констатувати, що як свого часу кризові явища, так і нинішнє пожвавлення започатковуються насамперед зовнішніми чинниками - ознаками "одужання" світової економіки, зростанням цін на металопродукцію і сировинні ресурси, що сприяло збільшенню вартісних обсягів товарного експорту України, який став головним рушієм позитивної економічної динаміки в промисловості у І кварталі 2010 року. Спонтанне післякризове відновлення економіки може відбуватися лише на підґрунті відновлення колишньої моделі економіки, орієнтованої на експорт низькотехнологічних і сировинних ресурсів. Вже у середньостроковому періоді спроможність України конкурувати із оновленими кризою зростаючими економіками видається вельми проблематичною, відтак ефект подібного пожвавлення може швидко зійти нанівець.

Те, наскільки генеровані ззовні позитивні тенденції спроможні перерости в стійке пожвавлення національної економіки, наголосив Я. Жаліло, залежить від її сприйнятливості до чинників зростання. Сьогодні в економіці України сформувалася низка "депресивних пасток", які стають на заваді відновленню стійкого економічного зростання, обмежують можливості адаптації до структурних змін, що відбуваються в світовій економіці, та сприйняття позитивних антидепресійних чинників, як тих, що надходять від світової економіки, так і тих, які пов'язані з відновленням чинників зростання на вітчизняному рівні.

Відтак, на думку фахівців НІСД, постає нагальне завдання формування в Україні "економіки зростання" - нової економічної моделі, в основі розвитку якої повинні лежати цілеспрямований розвиток внутрішнього попиту, а також модифікація участі України в міжнародному поділі праці з виходом на зовнішні ринки із більш технологічною, адекватною наявному виробничому і людському потенціалу продукцією.

Я. Жаліло запропонував головні цільові орієнтири формування сприйнятливості економіки до позитивного впливу чинників економічного зростання, серед яких: поліпшення керованості грошово-кредитною сферою на засадах максимального використання ринкових фінансових інструментів та потенціалу конкуренції на ринку банківських послуг з метою максимальної задоволеності потреб суб'єктів господарювання у фінансових ресурсах; формування сприятливого фіскального простору для бізнесу, ефективної та децентралізованої системи державних видатків та фінансово потужного уряду; вектор, динамічне підвищення продуктивності праці на підґрунті розвитку реального сектору економіки на основі його модернізації та оновлення основного капіталу; досягнення вищого рівня конкурентоспроможності вітчизняної економіки у сфері зовнішньоекономічної діяльності та максимальне використання потенціалу зростання попиту на зовнішніх ринках для ресурсного забезпечення модернізації національної економіки.

ТЕКСТ ВИСТУПУ Я. А. ЖАЛІЛА.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ Я. А. ЖАЛІЛА.

Керівник групи радників Голови Національного банку України Валерій Литвицький відзначив, що наразі економіка перебуває у стаді пожвавлення, проте криза ще не закінчилася. За його словами, вперше за останні 15 місяців економіка демонструє позитивну динаміку (за виключенням будівництва та роздрібної торгівлі), і якщо ця тенденція збережеться протягом двох кварталів поспіль, можна буде говорити про трансформацію фази пожвавлення в "легкий підйом".

Серед причин пожвавлення економіст виділив зовнішній чинник (зростання експорту в поточному році на 22 %), проте констатував, що внутрішнє споживання все ще анемічне. В. Литвицький спрогнозував, що другого раунду рецесії в поточному році не буде, а прогноз зростання ВВП на рівні 4 % є реалістичним. Крім того, він з вірогідністю 50 % припустив перехід економіки на мегатренд, за якого зростання ВВП сягне 7 %.

Народний депутат України, Радник Президента України, Президент Українського союзу промисловців і підприємців України Анатолій Кінах висловив думку про те, що оптимістичні показники економічного розвитку першого кварталу ще не можна трактувати як стабільну і незворотну тенденцію відновлення економіки. За його словами, вони значною мірою обумовлені чинником низької порівняльної бази минулого року.

А. Кінах закликав розпочати реформування економіки вже в поточному році, наголосивши що підхід "спочатку стабільність, потім реформи" не є прийнятним для України. Одним з ключових пріоритетів він назвав розвиток і підтримання малого та середнього бізнесу, оскільки саме середній клас є основою громадянського суспільства. Крім того, А. Кінах звернув увагу на необхідність відновлення банківського кредитування, оскільки, за його переконанням, без цього швидке відновлення економіки буде неможливим.

Президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер відмітив три ключових ризики, які очікуватимуть на нову владу в процесі реалізації реформ. По-перше, за його словами, неможливо провести реформу в умовах неконсолідованого суспільства. По-друге, успішне проведення реформ можливе лише за умови довіри до влади. По-третє, існує ризик, пов'язаний з тим, що ефективність реформ знижується через її бюрократизацією. Він закликав владу урахувати зазначені ризики у проведенні реформ.

Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, Віце-президент НАН України, академік НАН України Валерій Геєць наголосив на тісній залежності динаміки зростання ВВП України і вартості металу на світових ринках сталі. При цьому він відзначив, що ті країни, які орієнтувалися на розвиток внутрішнього ринку, продемонстрували менш глибоке падіння в умовах кризи, аніж ті, економіки яких залежала від зовнішньої кон'юнктури.

В. Геєць вкотре наполіг, що Україна має вибудовувати власний цикл реформ, відійшовши від практики копіювання зарубіжного досвіду.

Радник Президента України Віталій Грамотнєв відзначив, що на відміну від попереднього "круглого столу", що проводився в НІСД у листопаді 2009 року, наразі тема обговорення звучить більш оптимістично, бо орієнтована на те, яким чином сприяти зростанню економіки, а не лише зупинити її падіння. В той же час, він зазначив, що позитивні показники розвитку економіки в поточному році ще не є тенденцією, а лише ілюструють потенціал економіки в поточному році.

В. Грамотнєв повідомив, що наприкінці травня буде оприлюднено "дорожню карту" реформування економіки України. За його словами, базовими принципами даного документа будуть: здоровий фіскальний консерватизм, орієнтованість на інновації, залучення іноземних інвестицій та продовження співпраці з міжнародними фінансовими організаціями.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко висловив думку про те, що перш ніж переходити до глибинних реформ економіки потрібно провести "розчистку поля", тобто вирішити комплекс поточних проблем, актуальних для України. Серед таких він назвав дефіцит державного бюджету, фінансовий стан НАК "Нафтогаз України", проблеми Пенсійного фонду.

Крім того, О. Устенко відзначив необхідність чіткого формування мети проведення реформ. Такою він запропонував бачити формування середнього класу, і саме навколо неї формувати комплекс реформ.

Директор Інституту еволюційної економіки Ігор Макаренко відзначив, що Україні необхідно чітко визначити орієнтири реформ. За його переконанням, вони мають базуватися навколо переходу до вищих укладів виробництва. За його словами, такий досвід вже апробований у багатьох країнах світу, тому Україні необхідно взяти його за основу та сконцентруватися на інноваційному інвестуванні.

Заступник Голови Федерації професійних спілок України Григорій Осовий наголосив на тому, що зростання ВВП має супроводжуватися його справедливим розподілом. За його розрахунками, в Україні приріст прибутку на капітал у півтора разу перевищує приріст оплати правці, що не є справедливим. Г. Осовий підкреслив, що за такого стану речей робітники не підтримуватимуть реформи. Він також відзначив, що зростання внутрішнього попиту можливе лише через зростання фонду оплати праці та підвищення рівня соціальних стандартів.

Завідувач відділу економічної безпеки Національного інституту проблем міжнародної безпеки Аркадій Сухоруков відзначив, що консолідувати суспільство можливо лише через визначення чіткої ролі класів, налагодження їх взаємодії і покладення в основу цієї взаємодії економічного інтересу.

Перший заступник директора - директор Центру нормопроектного забезпечення Президента України НІСД Валерій Воротін відзначив, що для ефективної реалізації економічних реформ Україна має поєднати демократичні здобутки зі стабільністю та потужністю уряду. Він відзначив, що Україна має унікальний шанс для проведення реформ, а уряд має необхідне підтримання.

Підбиваючи підсумки обговорення, Я. Жаліло відзначив загальне підтримання учасниками тези про те, що шлях до виходу із кризи має пролягати для України через економічні реформи. За наявної готовності суспільства до сприйняття непопулярних заходів, загальна логіка реформ все ж має бути підпорядкована відповіді на головні питання, що хвилюють суспільство, формувати загальну тенденцію підвищення якості життя громадян. Це дозволить досягти консолідації суспільства навколо очікуваних змін.

Засідання здобуло широкого висвітлення в матеріалах ЗМІ.

ПРЕС-РЕЛІЗ.