Проблеми Українського Причорномор’я                          

 

            3 березня 2009 р. Одеський філіал Національного інституту стратегічних досліджень (директор Олексій Волович) спільно з Регіональним представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні (керівник Штефан Хробот) провели науково-практичну конференцію «Проблеми соціально-економічного розвитку Українського Причорномор'я в умовах фінансово-економічної кризи».

            В конференції взяли участь вчені, експерти, представники місцевих органів державної виконавчої влади та самоврядування, громадських організацій причорноморських областей України. Зокрема в роботі конференції взяли участь відомі в Одесі і Україні спеціалісти і фахівці: завідувач кафедри економічної та соціальної географії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, доктор географічних наук, професор Олександр Топчієв, головний науковий співробітник Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАНУ, доктор географічних наук, професор Володимир Дергачов, заступник директора Донецького філіалу НІСД, кандидат економічних наук Ілля Хаджинов, головний редактор журналу „Чорноморський вісник”, доктор політичних наук Сергій Жильцов (Київ), проректор з наукової роботи Одеського державного екологічного університету, доктор економічних наук Ю. Тучковенко, заступник директора Одеського регіонального інституту державного управління з наукової роботи, завідувач кафедри європейської інтеграції, кандидат історичних наук Валентина Кривцова, голова Державного агентства України з інвестицій та інновацій Віктор Івченко та інші, загалом близько 40 учасників.

            В роботі конференції взяли участь представники одеських науково-дослідних центрів та громадських організацій - Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету (директор В. Дубовик), Південноукраїнського центру етнічних і політичних досліджень (президент Г. Чижов, директор А.Шабашов), Одеського громадського інституту соціальних технологій наук (директор А. Крупник), Одеського регіонального центр соціально-економічного моніторингу та правової інформації «Альтернатива» (голова правління А. Лукіянчук, керівник програм та проектів Ю. Мельник), Одеського «Чорноморського Гайдамацького З’єднання» (отаман С. Гуцалюк). В якості запрошених гостей на конференції були присутні представники Генконсульств чорноморських країн в Одесі.

Конференція, яка проходила в готелі «Чорне море» і тривала цілий, день, проводилася з метою обговорення на експертному рівні проблем соціально-економічного розвитку Українського Причорномор’я для напрацювання відповідних рекомендацій для органів державної влади.

 

 Учасники конференції обговорили чотири блоки проблем:

1. Українське Причорномор’я в контексті геополітичних і геоекономічних трансформацій та євроінтеграційних процесів Чорноморському регіоні.

2. Соціально-економічні проблеми Українського Причорномор’я в контексті фінансово-економічної кризи.

3. Енергетичний і транзитно-транспортний потенціал Українського Причорномор’я.

4. Регіональна специфіка екологічної ситуації в Українському Причорномор’ї.

 

            Відкриваючи конференцію, Олексій Волович наголосив, що Українське Причорномор’я, в яке входить 5 областей і Крим, є стратегічно важливим субрегіоном нашої країни з точки зору його геоекономічної і геополітичної ролі. На його думку, кожне з питань програми конференції могло б стати темою окремого круглого столу, але задум концепції конференції полягає в тому, щоб подати загальну картину соціально-економічної ситуації в Українському Причорномор’ї в найбільш важливих її проявах і аспектах, так би мовити представити мозаїку того, що відбувається в цьому субрегіоні.

У своєму вітальному слові Штефан Хробот зазначив, що світова рецесія і фінансово-економічна криза звичайно завдали величезних фінансових і економічних збитків більшості країн світу, проте кожна криза, на його думку, вимагає пошуку нових шляхів розвитку і організації життєдіяльності суспільств і по суті є початком нового економічного підйому. В Україні, на його думку, фінансово-економічна криза посилюється політичною кризою, відсутністю належної взаємодії між усіма гілками влади. На погляд Ш. Хробота, обов’язковою умовою виходу України із економічної кризи є налагодження співпраці і конструктивного діалогу між усіма політичними силами і органами влади на всіх рівнях, стан і розвиток громадянського суспільства.

Під час першої сесії обговорювались особливості геополітичної та геоекономічної трансформації Українського Причорномор’я (В. Дергачов), особливості фінансово-економічної кризи в країнах Причорномор’я (С. Жильцов) загальне соціально-економічне становища Українського Причорномор’я в умовах фінансово-економічної кризи (Ю. Мельник), українсько-румунські відносини (І. Максименко, А. Шабашов), роль Українського Причорномор’я у геополітичній та геоекономічній інтеграції в рамках ГУАМ і Спільноти демократичного вибору (С. Ярьоменко), євроінтеграційні процеси і молдово-придністровський конфлікт (А. Дірун).

           

В другій сесії дискусія розгорнулася навколо соціально-економічних проблем Українського Причорномор’я, які були висвітлені в наступних доповідях:            Розвиток інфраструктури інноваційної діяльності та реалізації інноваційної політики на регіональному рівні (В. Івченко), Інституційне забезпечення соціально-економічного розвитку Українського Причорномор’я (В. Шевченко),Оцінка інноваційного потенціалу Українського Причорномор’я (А. Крісілов), Особливості розвитку громадянського суспільства на Півдні України в умовах політичної і фінансово-економічної кризи: виклики та відповіді (А. Крупник), Сучасний стан і внутрішньо-регіональні особливості безробіття в Одеському регіоні (Н. Ільїна), Нелегальна міграція на Півдні України: стан, потенційні загрози та наслідки (Л. Хомич).

Третя сесія була присвячена аналізу енергетичного і транзитно-транспортного потенціалу Українського Причорномор’я. В рамках цієї сесії обговорювались наступні теми: Енергетичний потенціал Українського Причорномор’я і його вплив на соціально-економічний розвиток регіону (О. Волович), Впровадження енергозберігаючих технологій на Півдні України (О.Михайлюк), Перспективи реалізації проекту газопроводу «Білий потік» в контексті економічної кризи (С.Бильєв), Стан та оцінка національної безпеки України в регіоні Нижнього Дунаю на прикладі створення Молдовою нафтотерміналу в Джурджулештах (І.Чемьоркін), Українське Причорномор’я в пан’європейській транспортній зоні басейну Чорного моря (О. Топчієв), Транспортний потенціал Українського Придунав’я, проблеми та перспективи його використання в загальноєвропейській транспортній системі (О. Цапенко), Особливості господарської діяльності Одеського морського торгівельного порту в умовах світової рецесії (О. Євреїнов), Соціальні аспекти функціонування Одеського морського торгівельного порту (Т. Щербина), Стан та перспективи будівництва транспортного кільця навколо Чорного моря: роль України (О. Хумаров).

 

В заключній четвертій сесії обговорювалися проблеми екологічної ситуації в Українському Причорномор’ї, були представлені наступні доповіді: Розробка системи інтегрованого управління прибережною смугою морів на прикладі Одеської області (Ю. Тучковенко), Екологічні проблеми Одеської області (В. Крутякова), Стан навколишнього природного середовища Донецької області (І. Хаджинов), Регіональні особливості техногенного навантаження на водне середовище Запорізької області (Ф. Лихасенко), Участь громадських організацій в охороні та збереженні навколишнього середовища (С. Гуцалюк), Перехід до басейнового принципу управління водними ресурсами в Одеській області: проблеми і перспективи (О. Дьяков), Перспективи розвитку конвенціональних механізмів співробітництва у сфері екологічної безпеки в Чорноморському басейні ( О. Рубель).

 

            В ході дискусій особливу увагу учасники конференції приділили аналізу недостатньої ефективності виконання указів і постанов та реалізації програм, прийнятих на президентському і урядовому рівнях. До таких документів учасники конференції віднесли «Енергетичну стратегію України до 2030 року», (затверджена розпорядженням № 145-р КМУ від 15.03. 2006 р.) низькій рівень реалізації якої особливо проявився під час останньої українсько-російської газової кризи. Серед інших документів і програм, реалізація яких є вкрай незадовільною, учасники конференції називали: проект Державної програми соціально-економічного розвитку Українського Причорномор'я, який так і залишився на рівні проекту (постанова Кабміну № 324 від 5 травня 1995 р.), Програма комплексного розвитку Українського Придунав’я на 2004 -2010 роки (постанова Кабміну від 31 березня 2004 р. № 428), яка практично не виконується вже кілька років поспіль головним чином через брак коштів, Рішення РНБОУ «Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави» (затверджене Указом Президента України № 463/2008 20 травня 2008 р.).

Отже програми, постанови, рішення приймаються, але не виконуються і ніхто про це публічно не звітує і не відповідає. Головною причиною такої ситуації, на думку учасників конференції, є відсутність належного рівня взаємодії в діяльності гілок влади – Президента, Кабміну і Верховної ради, недостатній рівень відповідальності безпосередніх виконавців, часта зміна складу Кабінету міністрів.

Учасники конференції наводили низку показників, які дають уявлення про сучасну соціально-економічну ситуацію в регіоні, проаналізували чинники, які впливають на його розвиток. Аналіз показників Українського Причорномор’я в порівнянні з іншими регіонами країни свідчить, що потенціал та можливості Українського Причорномор’я використовуються недостатньо. Зокрема зазначалося, що вплив фінансово-економічної кризи на становище в регіоні поки що проявляється не повною мірою. Проте деякі дані свідчать про певне падіння економічної активності і цей процес набирає обертів. Серед позитивних чинників, які сприяють розвитку регіону було виділено вдале геополітичне розташування Українського Причорномор’я, його високий транзитно-транспортний, енергетичний, агровиробничий та рекреаційно-туристичний потенціал. Водночас, на розвиток регіону негативно впливають такі чинники як недостатня увага центральних органів влади держави, занепад базових галузей економіки, зокрема суднобудування, знищення комерційного флоту (ЧМП), машинобудування, суттєва імпортозалежність економіки, нерозвиненість внутрішнього ринку, зростаюче від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі.

Обговорюючи проблеми енергетики в регіоні, учасники конференції серед перспективних нафтогазових проектів диверсифікації постачання енергоносіїв в Україну, які можуть мати значний позитивний вплив на соціально-економічний розвиток регіону, учасники конференції називали нафтопровід «Одеса-Броди-Плоцьк-Гданськ», газопровід GUEU («Білий потік»), газопровід Nabucco та Трансарабський газопровід, а також програму поставок в Україну скрапленого природного газу. Зокрема, зазначалося, що планами Кабміну передбачається спорудження газового терміналу поблизу Одеси, де відбуватиметься регазифікація та закачування газу в існуючу систему газопроводів.

 

            Підсумовуючи результати роботи конференції, її учасники зокрема зазначали, що успішна регіональна політика може бути вагомим фактором соціально-економічного розвитку усієї країни. Проте здійснення такої політики можливе лише за умови врахування особливостей і специфіки регіонів, удосконалення характеру відносин центральних і місцевих державних органів влади, наявності інституцій, здатних проводити постійний моніторинг та аналіз соціально-економічної ситуації з метою своєчасного виявлення проблем та визначення шляхів, форм і методів їх розв’язання, реалізації перспективних проектів розвитку.

Учасники конференції зазначали, що нині існуюча система розв’язання проблем регіонального розвитку необхідного ефекту не дає, що потребує кардинальної її корекції. Досвід, набутий іншими країнами, показує, що вирішення цього складного і відповідального завдання передусім лежить у площині створення вертикалі регіонального розвитку, де регіональні інтереси відстоюватимуться в законодавчих та виконавчих органах державної влади різного рівня з метою надання регіонам реальних можливостей у плануванні розвитку своїх територій через чітко означені, достатні фінансові, правові та адміністративно-організаційні важелі.

            Оргкомітет конференції вирішив підготувати збірник матеріалів конференції, а також рекомендації, які будуть передані органам державної виконавчої влади та місцевого самоврядування.

            Фотогалерея.