ПРОТИДІЯ ГЛОБАЛЬНІЙ ЗМІНІ КЛІМАТУ У КОНТЕКСТІ КІОТСЬКИХ ДОМОВЛЕНОСТЕЙ: УКРАЇНСЬКИЙ ВИМІР

(інформаційний огляд)

9 червня 2010 р. в конференц-залі НІСД відбулося засідання "круглого столу" "Протидія глобальній зміні клімату у контексті кіотських домовленостей: український вимір". Засідання було організовано Національним інститутом стратегічних досліджень, Національним агентством екологічних інвестицій України та Фондом цільових екологічних інвестицій.

СПИСОК УЧАСНИКІВ.

Організаторами було представлено аналітичну доповідь, в якій викладено основні проблеми участі України у глобальній системі протидії змінам клімату, ризики, пов'язані з можливим відставанням від світового поступу у цій сфері.

ДОПОВІДЬ.

Із вступним словом до учасників "круглого столу" звернувся директор Національного інституту стратегічних досліджень А. В. Єрмолаєв. Він наголосив на важливості питань, пов'язаних зі зміною клімату, для сучасних міжнародних відносин. А. В. Єрмолаєв зазначив, що Україна протягом останнього часу була пасивним спостерігачем переговорів з даної тематики, наголосив на тому, що використання такого регулятора, елемента стримування та управління конкурентністю продукції як вуглецевий протекціонізм має стати результатом компромісу і не повинно мати одностороннього застосування. А. В. Єрмолаєв особливо наголосив на необхідності вироблення української позиції щодо досягнення посткіотських домовленостей.

Голова Національного агентства екологічних інвестицій України С. Л. Орленко повідомив, що в лютому поточного року у складі ЄС було створено Генеральну агенцію з питань змін клімату. Це свідчить про те, що питання зміни клімату вийшло в окрему площину і має не тільки екологічно-соціальне, а й економічне значення. С. Л. Орленко зазначив, що внаслідок відсутності фінансування Україна спроможна направити не більше двох переговірників на міжнародні переговори з цієї тематики. Серед ключових чинників повільного включення України у світові процеси щодо вироблення політики протидії змінам клімату він наголосив на слабкій науковій позиції України щодо питань, пов'язаних зі зміною клімату та нескоординованості наукових робіт, відсутності їх прикладного використання, особливо підкресливши проблему відсутності національної методики розрахунку коефіцієнтів викидів.

Про ризики для України, викликані глобальним потеплінням, розповіла вчений секретар Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору І. В. Трофимова. Вона зосередила увагу та тому, що багато країн розробили стратегії з вирішення проблем зміни клімату, в той час як Україна відстає в питанні інституційних кроків, хоча й існують власні пріоритети в переговорному процесі. І. В. Трофимова наголосила на необхідності пролонгації Кіотського протоколу з залишенням 1990 року в якості базового для розрахунку квот. Вона також вказала на необхідність запровадження Державної програми наукових досліджень, яка розглядатиме питання зміни клімату та розроблення методології викидів газів окремими підприємствами внаслідок впровадження певних технологій з оцінкою впливу зміни клімату на різні сфери господарства, окреслила необхідні елементи співпраці у сфері використання можливостей, наданих "зеленими" інвестиціями.

На прикладному питанні - вуглецевому протекціонізмі - зосередив увагу головний спеціаліст технічного відділу Київського науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту "Енергопроект" О. П. Хабатюк, відзначивши, що питання екології з'явилося на порядку денному як один з механізмів захисту внутрішнього ринку. О. П. Хабатюк відмітив, що країни, які прагнуть ввести обмеження на входження на ринки, роблять виключення для країн, що вводять обмеження на викиди. При цьому бувають випадки, коли одна й та сама компанія отримує кошти за програмами спільного впровадження за скорочення викидів, проте в інших сферах своєї діяльності збільшує викиди.

Заступник голови Державної авіаційної адміністрації Міністерства транспорту і зв'язку України Д. Г. Бабейчук поінформував про заходи щодо квотування викидів парникових газів авіаперевізниками, які впроваджено в ЄС та вимоги щодо моніторингу таких викидів українськими авіаперевізниками, наголосивши на необхідності розроблення державної стратегії відповіді на подібні виклики. Він зазначив, що, використовуючи членство в організації "Євроконтроль", Україна поставила застереження щодо підписання угоди про моніторинг. Американські авіакомпанії подали позов до Європейського суду щодо правомірності застосування схем квотування.

Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Я. А. Жаліло зазначив, що презентована доповідь є першим розробленням в Україні, яке робить спробу дати інтегральну оцінку проблеми, починаючи від глобального потепління і закінчуючи інституціональною незабезпеченістю України протидіяти цьому процесу. Я. А. Жаліло підкреслив, що механізм, створений Кіотським протоколом і, вірогідно, продовжений в посткіотських угодах, дозволить економізувати процеси державної політики, звернувши увагу на необхідності налагодження співпраці між державними органами, уповноваженими на проведення державної політики у сфері протидії змінам клімату, і діловими структурами. Я. А. Жаліло відзначив, що державно-приватне партнерство у світі одним з напрямів свого розвитку має екологічне партнерство, а також наголосив на необхідності поширення інформації про позитивний досвід реалізації механізмів, які надаються Кіотським протоколом.

Голова всеукраїнської екологічної ліги Т. В. Тімочко зауважила, що в Україні проблема глобального потепління не стала проблемою національної політики й наголосила на необхідності прийняття законів про індексацію викидів та про парникові гази, зі штрафними санкціями. Політика ЄС у цій сфері дозволила поєднати вигоду для економіки та вигоду для навколишнього середовища. Т. В. Тімочко запропонувала, щоб через Національне агентство екологічних інвестицій проходили усі галузеві та державні програми, а також відзначила, що установи НАН України повинні отримувати державні замовлення на проекти, на які їм надані державні кошти. Крім того, Т. В. Тімочко висловила побажання, щоб держава озвучувала свої позиції з екологічних питань для громадських організацій, запропонувала Національному агентству екологічних інвестицій в контексті запобігання змін клімату провести міжсекторальне зібрання з питань перегляду Енергетичної стратегії.

Завідувач відділу стратегій управління регіональним розвитком НІСД С. О. Біла розповіла про три підходи до механізмів екологізації. Країни, що розвиваються, використовують на екологічні заходи 1 % ВВП, в той час як розвинуті країни - 4 %. С. О. Біла наголосила на необхідності прийняття закону про обов'язкове екологічне страхування і зауважила, що держава повинна сприяти створенню національних страховиків, які б займалися питанням екологічного страхування. Основна проблема екологізації - це здоров'я людей, яке прирівнюється до національних ресурсів.

Завідувач відділу Інституту технічної теплофізики НАН України, директор НТЦ "Біомаса" Г. Г. Гелетуха відмітив незначну кількість проектів спільного впровадження щодо скорочення викидів, вказавши на негативний імідж таких проектів. Г. Г. Гелетуха наголосив на необхідності розгляду і затвердження нової редакції Постанови КМУ № 206, орієнтованої як на зацікавлення малих проектів, так і на розширення кола суб'єктів, що можуть брати в них участь, а також необхідності скорочення терміну проходження детермінації та створення національних детермінаторів.

В Україні жоден проект за схемою "зелених" інвестицій не впроваджено, що, на думку Г. Г. Гелетухи пояснюється неефективним менеджментом в питанні впровадження механізму "зелених" інвестицій, що створило їх негативний імідж. Щодо посткіотських угод, Г. Г. Гелетуха висловив підтримку ідей скорочення викидів на 20 % і виступив з критикою ідей, запропонованих неурядовими організаціями, щодо скорочення викидів на 50-70 % до 2020 року.

Народний депутат України С. М. Глазунов висловив сумнів щодо ймовірності підписання в Мексиці в грудні 2010 року посткіотського протоколу і зазначив, що більша ймовірність його підписання в грудні 2011 року в ПАР, а також окреслив пріоритети України на переговорах з посткіотських угод.

Голова правління Альянсу "Нова Енергія України" В. А. Боровик відзначив відсутність серйозних проектів під кошти від продажу квот, надані Японією, і висловив побажання створення оперативних груп з підготовки проектів під ці кошти, а також підкреслив необхідність створення лобістських груп щодо захисту бізнесу у сфері екологічних проектів. В. А. Боровик наголосив на необхідності виділення енергозберігаючих, енергоефективних проектів і висловив пропозицію адаптувати Енергетичну стратегію до європейських стандартів.

Директор Департаменту стратегічних розробок Апарату Ради національної безпеки та оборони України І. М. Шестак повідомив про роботу РНБОУ над питаннями екологічної безпеки, а також поінформував про нові методологічні підходи до оцінки екологічних загроз національній безпеці України.

Старший програмний менеджер ПРООН України С. С. Волков наголосив на важливості привернення інтересу до питань зміни клімату та заходів з цієї тематики та їх впливу на конкурентоспроможність економіки України, відзначивши, що Україна не бере участь в міжнародних переговорах з питань екології.

Головний радник голови НАК "Нафтогаз України" Ю. І. Турянський зазначив, що робота зі скорочення викидів є одним з пріоритетів НАК "Нафтогаз України", поінформував про спільні проекти Національного агентства екологічних інвестицій України і НАК "Нафтогаз України".

Президент Київського міжнародного енергетичного клубу "Q-clab" О. Тодійчук наголосив на необхідності погодження національної екологічної стратегії з національною енергетичною стратегією та необхідності координування усіх державних програм і стратегій у цій сфері.

Директор дирекції з фінансово-економічного моніторингу Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" О. І. Віногородська повідомила про роботу ЗАТ "Донецьксталь" у сфері екологічних проектів, орієнтованих на скорочення викидів. О. І. Віногородська вказала на необхідність гарантування інвестору отримання одиниць скорочення викидів, а також відзначила, що малі виробництва є основними емітентами викидів, проте вони не мають можливості вийти на ринок зі своїми проектами щодо скорочення викидів.

Обговорення здобуло висвітлення у засобах масової інформації.

ПРЕС-РЕЛІЗ.