МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ

"ПРІОРИТЕТИ СПІВПРАЦІ СЛОВАЧЧИНИ ТА УКРАЇНИ НА 2010-2015 РР.

(В КОНТЕКСТІ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА)"

24 березня 2010 року (м. Братислава)

Напередодні візиту Президента Словацької Республіки Івана Гашпаровича до України, Регіональний філіал Національного інституту стратегічних досліджень в м. Ужгороді (РФ НІСД) та Дослідний центр Словацької асоціації зовнішньої політики (ДЦ САЗП) ініціювали проведення міжнародної конференції "Пріоритети співпраці Словаччини та України на 2010-2015 рр. (в контексті транскордонного співробітництва)", яка відбулася 24 березня 2010 р. у Міністерстві закордонних справ Словацької Республіки (м. Братислава).

Відкриваючи конференцію, його організатори Світлана Мітряєва (РФ НІСД) та Владімір Бенч (ДЦ САЗП) відзначили, що метою конференції є проведення дискусії щодо інтенсифікації словацько-української транскордонної співпраці шляхом розбудови мережі інституцій, розвитку прикордонних територій по обидва боки кордону України та Словаччини та пошуку шляхів вирішення найбільших перешкод у взаємній співпраці, що стосується безпеки шенгенського кордону, видачі віз, малого прикордонного руху тощо.

У своїй вступній промові п. Інна Огнівець (Надзвичайний і Повноважний Посол України в Словацькій Республіці) відзначила, що співробітництво України з Словацькою Республікою є одним з найважливіших напрямів реалізації програмного курсу України з країнами-членами ЄС, яке має сприяти як економічному розвитку прикордонних регіонів наших країн, так і поглибленому співробітництву в політичній, гуманітарній, науковій та інших сферах. Послідовно проводячи курс на європейську інтеграцію, Україна зацікавлена у поглибленні економічних зв'язків із Словаччиною на всіх рівнях. При позитивному в цілому розвитку економічного та транскордонного співробітництва між Україною і Словаччиною ще залишаються проблемні питання, вирішення яких має призвести до активізації та розширення міжрегіональної співпраці на прикордонних територіях, а також до всебічного поглиблення зв'язків між нашими країнами.

Звертаючись до учасників конференції п. Катаріна Вайдова (директор Фонду сприяння громадським ініціативам) відзначила важливість проведення подібних ініціатив, підкресливши, що співпраця між Словацькою Асоціацією зовнішньої політики та Регіональним філіалом Національного інститут стратегічних досліджень в м. Ужгороді є не тільки позитивним практичним прикладом діяльності експертних установ та еліт Словаччини і України у подоланні бар'єрів взаємної співпраці, а й реальним внеском в європейське майбутнє України, якому Словацька Республіка всебічно сприятиме.

В ході конференції були обговорені наступні питання:

- пріоритети розвитку політичної співпраці та співпраці у сфері інтеграції;

- пріоритети у сфері розвитку торгівлі, інвестицій та економічного співробітництва;

- пошук шляхів вирішення негативних наслідків Шенгену.

Пріоритети розвитку політичної співпраці та співпраці у сфері європейської інтеграції України були темою доповіді п. Валерія Степанова (заступник керівника Головного управління міжнародних відносин Адміністрації Президента України), який зазначив, що наразі в Україні створені унікальні політичні можливості, коли всі гілки влади об'єднані. Ключовими пріоритетами своє політики Президент України Віктор Янукович проголосив скорочення державних видатків, жорсткий контроль витрат на утримання державного апарату, рішучі антиінфляційні заходи. Це має знайти своє відображення у проекті державного бюджету, який на початку квітня буде внесено до Парламенту. Економічний достаток, міцні інститути громадянського суспільства, свобода слова та віросповідання, захист прав національних меншин гарантуватимуть єдність українського народу.

Геополітична та економічна ситуація в Європі вимагає тісного та взаємовигідного співробітництва по лінії Захід-Схід, в якому Україна готова брати активну участь. Відновлення партнерських взаємовигідних відносин України з Росією значно покращить атмосферу довіри на європейському континенті. Розвиток відносин з Європейським Союзом і надалі залишатиметься одним із пріоритетних напрямів зовнішньої політики України, який повинен реалізовуватися через європейські стандарти, досягнення яких є важливішим за факт членства. Валерій Степанов відзначив також, що перший закордонний візит Президента України відбувся до Брюсселя, що говорить про те, що українська сторона налаштована на подальшу конструктивну роботу із Європейським Союзом, передусім в рамках переговорів з підготовки Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Досягнуті політичні домовленості з керівництвом Європейського Союзу переводять діалог України з ЄС у прагматичну площину, результатом якого вже цього року має стати укладання Угоди про асоціацію зі створенням поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Принциповим питанням для України залишається включення до майбутньої Угоди про асоціацію положення щодо перспективи членства України у Європейському Союзі. При цьому, Україна потребує від ЄС чіткого політичного сигналу, який має відобразити стратегічне бачення розвитку наших відносин. Наразі Україна залишається єдиною країною, яка задекларувавши політику європейської інтеграції, не отримала перспективи членства в ЄС, тому резолюція Європейського Парламенту від 25 лютого 2010 р., у якій визнаються європейські прагнення України, є важливою для нас.

Майбутня Угода про асоціацію має також неодмінно містити чітку перспективу запровадження безвізового режиму. Українська сторона розраховує на запровадження безвізового режиму з ЄС до проведення чемпіонату з футболу Євро-2012.

Щодо політики у сфері постачання енергоносіїв, то вона повинна визначатися виключно прагматизмом з урахуванням конкретних геополітичних та географічних реалій. Україна є і залишатиметься головним транзитером російського газу до Європи. Як наголошувалося українською делегацією у Брюсселі, газових криз більше не буде. У зв'язку з цим, ключового значення набуває відновлення довіри між Україною, Росією і країнами Європи - споживачами енергоносіїв, в тому числі й Словацькою Республікою. Україна і надалі докладатиме зусиль для зміцнення двосторонніх відносин зі Словаччиною.

Александр Дулєба (директор Дослідного центру Словацької асоціації зовнішньої політики) зауважив, що кожна з країн, обираючи стратегічним партнером передусім великі держави, не повною мірою звертає увагу на своїх безпосередніх сусідів. Подібне можна сказати про Словаччину та Україну, відносини між якими на початку 2009 року стали напруженими у зв'язку із газовою кризою. Добросусідські відносини передбачають інформування партнерів щодо потенційних загроз, що можуть виникнути у будь-якій сфері співробітництва, зокрема в газовій. Повне призупинення постачання газу з Росії через територію України, яке відбулося вперше за 37 років історії експлуатації транзитного газопроводу з Росії до Європи і продовжувалася майже 2 тижня з 7 до 20 січня 2009 року, негативно вплинуло на 17 європейських країн, 12 з яких є членами ЄС. Але найбільших втрат зазнала Словаччина, яка майже на 100 % залежить від постачання російського газу і яка протягом багатьох років не вирішувала питання щодо диверсифікації і не була готова до цієї кризи, заплативши дуже велику ціну за залежність від одного джерела і одного маршруту постачання природного газу. За оцінками Словацької Академії наук економічні втрати Словаччини, викликані газовою кризою становлять майже 1 млрд євро. До сусідів так не ставляться, їх, принаймні, попереджають і це потрібно зробити напередодні нового року або в перші його дні. Словаччина стала заручником газової суперечки між Росією та Україною.

Наразі ситуація докорінно змінилася, відновлюється довіра до України на політичному та економічному рівнях, Словаччина ж працює над забезпеченням альтернативних джерел постачання газу, які унеможливлять появу подібних ситуацій.

Александр Дулєба також запропонував на розгляд учасників конференції рекомендації, підготовлені ДЦ САЗП та РФ НІСД щодо розвитку співпраці між Словаччиною та Україною на 2010-2015 рр.

В обговоренні питань, винесених на першу сесію взяли участь Васил Грівна (генеральний директор відділу публічної дипломатії та служби з питань громадянства Міністерства зовнішніх справ Словацької Республіки) та Олександр Сушко (науковий директор Інституту євро-атлантичного співробітництва).

Пріоритети у сфері розвитку торгівлі, інвестицій та економічного співробітництва висвітлила у своїй доповіді п. Марина Фарафонова (Заступник директора Департаменту співробітництва з Європейським Союзом Міністерства економіки України). Вона звернула увагу на те, що з часів започаткування у лютому 2008 року офіційного діалогу щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС було проведено десять раундів офіційних переговорів за більш ніж 15 напрямами. На сьогодні сторони досягли домовленостей з широкого кола питань у таких сферах як сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері, транспарентність, правила походження товарів, протидія шахрайству в рамках протоколу про адміністративне співробітництво в митній сфері.

Міжнародна торгівля позитивно впливає на положення тих регіонів, які беруть в ній участь, створює умови для прискореного росту доходів, однак викликає негативне відношення з боку найслабших регіонів, що може призвести до збільшення розриву між найбагатшими та бідними регіонами. Для запобігання негативного впливу глобалізації одним із інструментів може бути стимулювання розвитку партнерства між регіонами і зокрема прикордонними територіально-адміністративними одиницями. Марина Фарафонова підкреслила, що в цьому контексті транскордонне співробітництво відіграє важливу роль для прикордонних територій України, які стали об'єктом регіональної політики Європейського Союзу. Воно направлене на подолання негативних наслідків наявності кордонів між державами та відіграє важливу роль інструменту зменшення негативних наслідків, що виникають у зв'язку із глобалізацією. Власне регіональна інтеграція, а саме співпраця суміжних територій суміжних держав отримала значну підтримку ЄС як у методичному, так і у фінансовому планах.

Україна має досвід співробітництва із словацькою стороною в рамках програми сусідства "Україна - Угорщина - Словаччина" 2004-2006 рр.", в рамках якої була реалізована низка проектів, що сприяли місцевому соціально-економічному розвитку прикордонних територій. Нова програма прикордонного співробітництва в рамках Європейського інструменту сусідства та партнерства 2007-2013 рр. "Україна - Угорщина - Словаччина -  умунія" має бюджет понад 68, 5 млн євро. Її пріоритетами є сприяння економічному і соціальному розвитку, покращення навколишнього середовища, ефективність діяльності кордону та підтримання співробітництва "people to people".

Про інструменти стимулювання розвитку партнерства між регіонами та прикордонними територіально-адміністративними одиницями йшлося у доповіді п. Петера Зенго (Головний державний радник Департаменту міжнародної торгівлі Міністерства економіки Словацької Республіки), який зазначив, що таке співробітництво значною мірою дозволяє успішно вирішувати локальні проблеми та поступово загладжувати рецидиви периферійності у соціально-економічному розвитку прикордонних територій.

Президент Закарпатської торгово-промислової палати п. Отто Ковчар присвятив свою доповідь зовнішньоекономічному співробітництву Закарпатської області з Словацькою Республікою, детально зупинився на показниках зовнішньої торгівлі товарами та інвестиційного співробітництва між сусідніми країнами.

В дискусії з питань розвитку торгівлі, інвестицій та економічного співробітництва також виступили п. Олександр Шкурла (директор відділу стратегічних проектів SARIO) та п. Матуш Мурайда (Почесний консул Королівства Голландія в Словацькій Республіці).

Про пошук шляхів вирішення негативних наслідків розширення Шенгенського простору йшлося у доповіді п. Ірини Сушко (координатор Міжнародної громадської ініціативи "Європа без бар'єрів"), яка ознайомила присутніх з результатами моніторингу візової політики і практики консульських установ ЄС на території України, проведеного в рамках громадської ініціативи "Європа без бар'єрів" та зазначила, що Угода про спрощення візового режиму між Україною та ЄС майже себе вичерпала. Наразі перед Україною стоїть непросте завдання - законодавчо забезпечити рух до симетричного безвізового режиму з ЄС та проведення реформ, які стосуються запровадження в українське законодавство норм ЄС та Ради Європи у питаннях безпеки документів, захисту персональних даних, міграційної політики, охорони кордонів, боротьби с транскордонною злочинністю тощо.

Про сучасні контролюючі та інформаційні технології, запровадження ефективного прикордонного менеджменту, ситуацію на кордонах України з ЄС та зокрема на українсько-словацькому кордоні йшлося у доповіді п. Володимира Горжанкіна (заступник начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України), який наголосив на необхідності активізації формування сучасної системи прикордонного менеджменту та розвиненої інфраструктури пунктів пропуску через кордон з української сторони. Для ефективішого функціонування спільного українсько-словацького кордону доцільно переглянути та удосконалити законодавство щодо організації оперативно-чергової служби у словацьких відділеннях прикордонного контролю, які обладнані високоякісними технічними засобами. Також необхідно продовжити роботи із переоснащення українських КПП відповідно до стандартів ЄС та Шенгену. Корисною також є практика навчання та стажування груп експертів Державної прикордонної служби України в Словаччині з питань Шенгену та зовнішнього кордону ЄС.

Позицію Словацької Республіки із зазначених питань висвітлили у своїх доповідях Йозеф Турчак (заступник Генерального директора Митного директорату Словацької Республіки), Луція Слободова (експерт відділу законодавства та зовнішніх зв'язків Міністерства внутрішніх справ Словацької Республіки), Габріель Доріч (заступник мера м. Міхаловце) та Юрай Бузалка (Університет ім. Я. А. Коменського, факультет соціальних та економічних наук).

Підбиваючи підсумки п. Світлана Мітряєва та п. Владімір Бенч констатували, що в сучасних умовах існують значні резерви для активізації транскордонної співпраці, розвитку взаємної торгівлі та інвестування, співробітництва у будь-яких інших формах між Україною та Словаччиною. Комунікація по обидва боки кордону експертів, науковців, регіональних еліт сприяє розвитку інституту європейського громадянського суспільства в Україні, без якого формування простору довіри, безпеки та співробітництва є неможливою. Досвід Словаччини у проведенні внутрішніх реформ та залученні зовнішніх інвестицій; незмінності європейського вибору країни є неоціненним для України.

Словацька Асоціація зовнішньої політики та Регіональний філіал Національного інституту стратегічних досліджень в м. Ужгороді запропонували учасникам конференції рекомендації щодо розвитку співпраці між Словацькою Республікою та Україною на 2010-2015 рр. шляхом реалізації конкретних проектів у рамках Комунікації Європейської Комісії "Східне партнерства".