27 жовтня 2006 року Одеський філіал Національного інституту стратегічних досліджень провів міжнародний "круглий стіл" "Спільнота демократичного вибору: сучасний стан та перспективи розвитку".

Учасники "круглого столу" поставили перед собою мету проаналізувати стан, перспективи розвитку, етапи становлення Спільноти демократичного вибору, обговорити ставлення ключових світових та регіональних держав (РФ, США, Польщі, Туреччини, Прибалтійських і Скандинавських країн) до цієї цього проекту, організації, а також оцінити діяльність СДВ на сучасному етапі та також напрацювати пропозиції щодо поліпшення й оптимізації співробітництва в рамках цієї спільноти.

"Круглий стіл" було проведено у форматі двох сесій. У першій сесії під назвою "Перспективи розвитку СДВ в нових геополітичних реаліях" обговорювались наступні питання:

1. Демократичний вибір в контексті перспектив світової цивілізації.

2. Наслідки "цунамі бездумної демократії".

3. Балто-Чорноморське співробітництво: міф чи історично обумовлена реальність?

4. Етапи становлення Спільноти демократичного вибору (від Київського саміту до саміту у Вільнюсі).

5. СДВ: між Російською Федерацією та Європейським Союзом.

В рамках другої сесії "Економічна співпраця - основа діяльності СДВ" дискусія велась навколо наступних проблемних питань:

1. Оцінка діяльності Спільноти демократичного вибору на сучасному етапі: як перейти від декларацій до реальної співпраці?

2. Потенційні можливості співробітництва в рамках СДВ (в галузі економіки, енергетики, транспорту, транзитних перевезень).

3. Перспективи відродження "шляху із варягів у греки" і відновлення "великого шовкового шляху".

В роботі "круглого столу" взяли участь: Андронова Анастасія В'ячеславівна, начальник відділу регіональної євроінтеграційної політики Головного управління економічного розвитку і європейської інтеграції Одеської Облдержадміністрації; Булаєнко Сергій Іванович, виконавчий директор міжнародної громадської організації "Міжнародна громадська ініціатива з попередженння та несилового врегулювання конфліктів", ВербицькийЮрій Станіславович , представник Міністерства закордонних справ України в Одесі; Глєбов Віктор Вікторович, декан відділення міжнародних відносин Інституту соціальних наук ОНУ, Глєбов Сергій Володимирович, доцент кафедри міжнародних відносин Інституту соціальних наук ОНУ; Грачов Олександр Григорович, Генеральний консул РФ в Одесі; Дергачов Володимир Олександрович, професор, д.г.н., головний науковий співробітник Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАНУ; Коваль Ігор Миколайович, професор, д.політ.н., директор Інституту соціальних наук ОНУ; Кузьмін Денис Валерійович, викладач кафедри міжнародних відносин інституту соціальних наук ОНУ; Маршанія Зураб, Генеральний Консул Грузії в Одесі; Ніколаш Черасела, Генеральний консул Румунії в Одесі; Попков Василь Васильович професор кафедри політології Інституту соціальних наук ОНУ; Соколов В'ячеслав Миколайович, завідувач кафедри політології ОДЕУ, доктор історичних наук, професор; Чан Там Дик, менеджер напрямку громадської організації "Міжнародна громадська ініціатива з попередження і несилового врегулювання конфліктів", Камбоджа, а також співробітники Одеського філіалу НІСД: В. Шевченко, Д. Сєров, М. Мацюк, О. Михайлюк, О.Музичко, Л. Рассоха, М. Воротнюк, Г. Шелест, А. Захарченко, І. Максименко.

За результатами роботи "круглого столу" видано збірник виступів його учасників, а також підсумковий документ, текст якого наводиться нижче:

ПІДСУМКОВИЙ ДОКУМЕНТ

За результатами роботи міжнародного "круглого столу"
"Спільнота демократичного вибору: сучасний стан і перспективи розвитку"

Одеса, 27 жовтня 2006 р.

Кінець двадцятого століття ознаменувався глобальними міжнародними процесами, головним із яких став розпад Радянського Союзу і утворенням на його теренах 15 незалежних держав, перед якими постали складні і масштабні завдання суспільно-політичних і соціально-економічних перетворень. Як показав час, поодинці справитись з ними нові держави були не в змозі. Не стала консолідуючою силою Співдружність Незалежних Держав. Більш того, по мірі ускладнення завдань розвитку незалежних держав розширювався і поглиблювався розрив між їх потребами і здатністю реалізації цих завдань в рамках СНД. Різне бачення країнами-членами співдружності принципів відносин та побудови СНД значно послабило можливості та перспективи Співдружності. На порядок денний вийшов пошук таких альтернатив, які б дозволили розбудовувати держави, спираючись на спільні можливості у відповідності до спільно обраної шкали цінностей. Одним із засобів вирішення таких завдань стало створення регіональних об'єднань.

В колі означених проблем Україна намагається активізувати свої зусилля в таких регіональних утвореннях як ГУАМ, Організація Чорноморського економічного співробітництва(ОЧЕС), Центрально-Європейська ініціатива (ЦЄІ).

Ідея формування Спільноти демократичного вибору опирається на давні історичні корені. Ще у IХ-ХII століттях, Київська Русь вела торгівлю з Північною Європою та Візантією за допомогою торгівельного шляху між Балтійським та Чорним морями, відомого під назвою шляху "із варяг у греки". Співпраця між прибалтійськими і причорноморськими народами відбувалась і в ті часи, коли Литва, Україна та Польща були частинами однієї держави. В останні роки свого життя цю ідею підтримував великий син українського народу - Б. Хмельницький

Наступним етапом розвитку концепції цього міжрегіонального партнерства стала ідея Балто-Чорноморського союзу, або конфедерації Литви, Білорусі та України, сформульована ще першим президентом України М. Грушевським. Це питання також розглядалось урядом Української Народної Республіки. У 30-ті роки ХХ ст. концепцію балто-чорноморського співробітництва розробляв видатний український письменник і геополітик Юрій Липа. Вперше після дезінтеграції Радянського Союзу про необхідність балто-чорноморського співробітництва говорилось на саміті 1997 року у Вільнюсі. Двома роками пізніше на конференції в Клайпеді президенти Литви, України та Польщі обговорювали спільні проекти створення нових транзитних шляхів, що матиме важливе геоекономічне значення. У вересні 1999 року у Ялті було проведено саміт під назвою "Балтійсько-чорноморське співробітництво: в інтегровану Європу ХХI століття без ліній розподілу". Тоді представники 22 держав світу у спільній заяві відзначили своє прагнення докласти спільних зусиль до підтримання безпеки та стабільності розвитку економічної співпраці країн балто-чорноморського простору шляхом участі в спільних проектах у сфері енергетики, транспорту, комунікацій, екології.

Геоекономічно, геополітично та історично обумовлене Балто-Чорноморське співробітництво було інституалізовано в рамках Спільноти демократичного вибору у грудні 2005 р. Новим етапом у розвитку балто-чорноморського співробітництва стало установче засідання Спільноти демократичного вибору 2 грудня 2005 року у Києві, в якому взяли участь президенти України, Грузії, Литви, Естонії, Латвії, Румунії, Словенії, Молдови, Македонії, а також представники Польщі, Болгарії та Азербайджану. Того ж дня було ухвалено Декларацію країн Спільноти демократичного вибору, що означало офіційне оформлення СДВ як міжнародної організації.

Отже, ідея створення Спільноти Демократичного Вибору як засобу розбудови об'єднаними зусиллями демократії та просування молодих держав до західноєвропейського дому є історично вивіреною, продуктивною і перспективною. Як міжнародна організація Спільнота Демократичного Вибору є відкритим об'єднанням для всіх держав Балто-Чорноморського регіону, які поділяють цінності демократії, принципи розбудови організації, її завдання та шляхи реалізації поставленої мети.

Життєздатність Спільноти Демократичного Вибору в визначальній мірі залежатиме від того наскільки країни учасниці зуміють поєднувати економічні, соціально-політичні та моральні пріоритети в повсякденній її діяльності та наскільки реальними виявляться шляхи оптимізації парадигми їх відносин з Москвою.

На думку учасників "круглого столу", проект Спільноти демократичного вибору в рамках Балто-Чорноморсько-Каспійського партнерства сприятиме подальшій взаємодії держав Балтійського і Чорноморсько-Каспійського басейнів з метою реалізації наступних завдань:

· формування рівноправних партнерських економічних, політичних та культурних відносин;

· розробку і втілення в життя загальноприйнятих підходів, форм і методів поступового об'єднання Східної і Західної Європи на основі загально-європейських демократичних норм, економічних і політико-соціальних стандартів з врахуванням особливостей країн Східної Європи;

· створення передумов перспективного розвитку регіону як повноправної і повноцінної економічної та культурної складової Європи;

· сприяння становленню системи загальноєвропейської колективної безпеки через інтеграційні політико-економічні процеси з існуючими західно-європейськими економічними та військово-політичними структурами;

· розв'язання всіх спірних проблеми, які можуть виникати поміж країнами СДВ, виключно шляхом компромісів, де враховуватимуться інтереси кожної держави члена співдружності.

З метою посилення дійовості і життєздатності СДВ, учасники "круглого столу" вважають за доцільне:

· Продовжити роботу подальшого напрацювання правових та організаційних засад діяльності СДВ і перетворення її у повноправну міжнародну організацію;

· Активізувати діяльність державних установ країн-учасниць СДВ з метою визначення шляхів і можливих форм співпраці в рамках Спільноти;

· На основі організаційних принципів СДВ розробити перспективну програму діяльності організації з реалізацією конкретних економічних, соціальних та культурних проектів;

· Запропонувати створити штаб-квартиру СДВ у Києві, передбачити створення робочих органів СДВ інформаційоно-аналітичного центру з відповідним кадровим і технічним забезпеченням.

· Розробити стратегію і тактику взаємодії Спільноти Демократичного Вибору з ЄС, ОБСЄ, ООН, Росією та іншими сусідніми державами;

· Ввести в практику систематичне проведення самітів глав держав СДВ по черзі в кожній країні, що є членом СДВ, а також головування в Спільноті протягом року, наступного після чергового саміту, президента тієї країни, в столиці якої відбувся останній саміт;

· Постійно формувати у світі імідж СДВ як демократичного, відкритого і прогресивного об'єднання, яке втілює в життя принципи міжнародних відносин ХХI століття.

Проект СДВ, у разі його успішної реалізації, може кардинально посилити геополітичне значення держав учасниць Співдружності, підняти їх авторитет у світі, сприяти перетворенню об'єднання у впливову геополітичну силу, спроможну ініціювати політичні процеси загальноєвропейського масштабу. Продуктивна співпраця країн Східної Європи в рамках СДВ найближчим часом може б принести значні економічні дивіденди, дозволить б створити східноєвропейський ринок, який з врахуванням його транзитних можливостей, може стати ринком світового значення.

Активна участь східноєвропейських країн в рамках СДВ відповідатиме інтересам усіх європейських країн, оскільки сприятиме подальшому зміцненню Європи у якості потужного геополітичного центру.

Головні зусилля країн-учасниць сьогодні мають бути спрямовані на те, щоб сприяти наповненню її діяльності реальним економічним змістом шляхом формування зони вільної торгівлі, започаткування спільних транспортних та енергетичних проектів, розбудови Євро-Азійського транспортного коридору, співробітництва в галузі видобутку й транспортування нафти на європейський ринок.