Волович Олексій Олексійович,
кандидат історичних наук,
директор Одеського філіалу НІСД.

ESCWA - потенційні шанси залучення України до економічних проектів в країнах Арабського Машріку

Інформаційно-аналітична записка

І. Національні інтереси України на Близькому Сході

Близькосхідна політика України останнім часом перебуває у стані постійного розвитку і стає дедалі більш динамічною. Утвердженню нашої країни в зазначеному регіоні сприяє сучасна глобальна політична кон'юнктура, коли низка близькосхідних країн, уникаючи залежності від наддержав, ведуть пошук рівноправних політичних і економічних партнерів, у тому числі і серед держав СНД.

Близькосхідний напрям зовнішньої політики України є надзвичайно перспективним як в економічному, так і в політичному вимірах. Важливість поглиблення співробітництва України з державами Близького Сходу пояснюється рядом об'єктивних чинників: географічною близькістю і зручністю транспортних комунікацій, економічною і політичною вагою країн регіону, можливістю отримання Україною нафти і газу з метою диверсифікації джерел енергопостачання, взаємодоповнюючим характером економічних комплексів України і держав регіону. Близький Схід, особливо арабські країни Перської затоки залишаються одним з найбільших у світі резервуарів вільних капіталів і відповідно потенційних інвестицій для України.

Співпраця з близькосхідними країнами може забезпечити широкі можливості для взаємовигідного співробітництва та втілення масштабних економічних проектів. На Близькому Сході Україна має широкі можливості збуту своїх товарів, які в цьому регіоні можуть витримати конкуренцію з боку інших країн. Стратегічно важливий близькосхідний напрям зовнішньої політики України може також виконувати функції своєрідного "стабілізаційного фонду" на шляху нашої держави до європейської інтеграції.

"Стратегія економічного та соціального розвитку України на 2004-2015 рр." розглядає ринки Близького Сходу як найперспективніші для збуту української продукції машинобудівного комплексу та металопрокату, надання науково-технічних і будівельних послуг. Стратегія визначає, що у цих державах Україна могла б взяти активну участь у будівництві насамперед об'єктів виробничої інфраструктури - мостів, доріг, шляхопроводів, портів, аеродромів, залізниць, великих енергетичних і промислових об'єктів.

Незважаючи на певні досягнення, на європейському напрямку Україна наштовхується на ньому на значні труднощі як політичного, так і економічного характеру. З іншого боку, в Україні є досить потужні сили, для яких нове "об'єднання" з Росією залишається основним політичним і економічним орієнтиром. Відповідно і український політикум поділяється на прихильників інтеграції з одного боку з Європейським Союзом і з іншого - з Росією. Особливо відчутною політична диференціація по лінії Схід - Захід стала після президентських виборів 2004 року парламентських виборів 2006 року. Південний або близькосхідний напрямок зовнішньої політики України не обтяжений такою конфронтаційністю, оскільки жодна політична сила в Україні практично не має заперечень проти нього. Близькосхідний напрямок зовнішньої політики України залишається найменш заполітизованим і має розглядатися як додатковий важіль, який відіграватиме важливу роль у відносинах як із Росією, так і з Заходом. Близькосхідний напрямок може виконувати підпорядковану функцію відносно головних напрямків зовнішньої політики України і суттєво їх доповнювати, одночасно представляючи для України самостійний інтерес. Іншими словами, Україна має розглядатись як європейська держава з особливими відносинами з Росією і стратегічно важливим південним напрямком, який може виконувати функції стабілізаційного фонду України на її довгому і нелегкому шляху до повноцінної європейської держави.

За умови активних дій на південному напрямку на основі обґрунтованого стратегічного аналізу існуючих реалій і можливостей, можна сподіватись на певні позитивні результати, що сприятимуть поліпшенню соціально-економічної ситуації в країні, підвищенню зайнятості населення, послабленню соціально-політичного напруження, оскільки суспільство отримає більш структуровану систему зовнішньополітичних орієнтирів замість існуючої біполярної.

Перешкодами на шляху поглиблення співробітництва України з державами Близького Сходу є повільне становлення відповідної договірно-правової бази двосторонніх відносин, недостатня обізнаність країн регіону з потенційними можливостями нашої держави, їхня традиційна орієнтація на індустріально розвинені держави, конкуренція з боку деяких країн Східної Європи та СНД, які виходять на Близький Схід із аналогічною або подібною до української продукцією, послугами і товарами, недостатня підготовленість українських державних і фінансово-економічних структур до оперативною вирішення актуальних питань співробітництва з країнами Близького Сходу.

Як велика європейська та чорноморська держава, Україна тяжіє до середземноморського діалогу, відомого як Барселонський процес, в якому беруть участь європейські країни Північного Середземномор'я та країни Північної Африки і Близького Сходу. Базові засади євро-середземноморського співробітництва - налагодження тісної та масштабної співпраці між країнами з різними типами культур, економічна вигода для всіх частин регіону, створення спільного простору миру, безпеки та стабільності, зменшення напруженості та зниження ризику збройних конфліктів - повністю відповідають інтересам України в Середземноморському басейні та в регіоні Близького Сходу.

Економічні чинники у відносинах України з державами Близького Сходу є визначальними. Країни Близького Сходу є одним із найбільших у світі резервуарів вільних капіталів. Це обумовлює зацікавленість України бути залученою до набираючої темпи виробничої, валютно-економічної і торговельної діяльності в регіоні.

При цьому існують певні передумови практичної участі України в транснаціональних проектах, особливо у сфері видобутку нафти і газу та їх транспортуванні. З огляду на те, що населення близькосхідних країн зростає приблизно на 3% на рік, в той час, як у Європі, включаючи Україну, приросту населення майже не відбувається, в близькосхідному регіоні зростає потреба в харчових продуктах. Така ситуація створює потенційну можливість виходу України на ринки Близького Сходу зі своїми продовольчими товарами в обмін на енергоносії. За підрахунками вчених нафта і газ практично вичерпаються у всьому світі через 50-100 років, а наші чорноземи будуть в Україні вічно, тому було б логічно з боку арабських нафтовидобувних країн вкладати свої нафтодолари в розвиток агро-промислового сектору України.

Національним інтересам України відповідає активне підключення до регіональних політико-економічних структур (ЛАД, ОПЕК, РСАДПЗ, САМ, MENA, ESCWA та інші). Мета даної аналітичної записки полягає в обґрунтуванні необхідності активізації співпраці України з Економічною комісія і соціальною комісією ООН для Західної Азії (UN Economic and Social Commission for Western Asia - ESCWA).

ІІ. Загальна економічна ситуація в регіоні Арабського Машріку -зоні відповідальності ESCWA - в 2005-2006 рр.

В зазначений період країни Арабського Машріку переживають економічний бум, який певною мірою стимулюється високими цінами на нафту. Економічний бум в регіоні супроводжується збільшенням кількості робочих місць, зростанням обсягів експорту і активізацією у сфері туризму. Проте рівень економічного зростання в країнах регіону є нерівномірним. Політична нестабільність в регіоні і брак відповідних структурних реформ продовжує стримувати економічний розвиток таких країн як Ліван, Сирія і Ємен. Надзвичайно складною є економічна ситуація в Іраку і на окупованих палестинських територіях через відсутність безпеки і прояви тероризму. Незважаючи на досить високі темпи зростання ВВП в країнах регіону, рівень безробіття, особливо серед молоді, є досить високим - в середньому близько 13.2 % у 2005 р.

За оцінками ОПЕК, у разі, якщо ціни на нафту будуть утримуватись на рівні 52 - 57% надходження від реалізації сирої нафти в арабських країнах Перської затоки в 2006 р. зростуть до 322 - 353 млрд. дол. Проте, як відомо сьогодні, ціна на нафту сягнула вже 70 дол. за барель,

Без врахування Іраку і окупованих палестинських територій темпи росту ВВП в країнах регіону у 2005 році становили в середньому 6.3 % . Передбачається, що в 2006 році, завдяки високій ціні на нафту (до 70 дол. за барель) темпи росту ВВП в зазначених арабських країнах Перської затоки сягнуть 7- 8 % і більше, відповідно і надходження від продажу нафти зростуть до 500 млрд. дол. і більше. Це в свою чергу призведе до накопичення вільних капіталів, які можуть бути використання для інвестицій як в регіоні, так і за його межами. Крім цього, нафтовидобувні країни намагатимуться диферсифікувати нафтогазову промисловість шляхом нарощування обсягів виробництва нафтопродуктів.

( http://www.escwa.org.lb/divisions/lib/Uploads/GDP2006mar.pdf)

Складною залишається ситуація в арабських країнах в соціальній сфері. Станом на 2002 р. близько 20% дітей шкільного віку не охоплені шкільним навчанням. Близько 44 млн. жінок віком старше 15 років є повністю неграмотними. Станом на 2000 рік нижче рівня бідності в Арабському Машріку знаходилось 15.7% населення, в Арабському Магрібу - 9.1% населення, в найменш розвинутих арабських країнах - 47.1 % населення

В арабських країнах жінки становлять лише 29 відсотків робочої сили, що є одним із найнижчих показників у світі. В 2003 році в арабських країнах рівень смертності серед дітей до 5 років становив 70 смертей на 1000 народжених дітей.

Станом на 2003 рік лише 78% арабського населення могли користуватися електроенергією, при цьому цей показник дуже відрізняється між арабськими країнами. Так, населення арабських країн на 100% забезпечене електроенергією, в той час як лише 8% населення найбідніших арабських країн мають електроенергію. В середньому в арабських країнах лише 70% населення забезпечені якісною питною водою.

В 2003 році арабські країни отримали 8.32 млрд. дол. допомоги, порівняно з 5.33 млрд. дол. у 1999 р. Єгипет, Ірак і Йорданія у 2003 р. отримали більше половини допомоги. В період з 2000 по 2003 рік арабські країни Перської затоки надали допомогу бідним арабським країнам на суму 13.7 млрд. дол. Найбільшим донором є Саудівська Аравія, яка лише в 2003 надала 58% від зазначеної суми, що становило 2.8 млрд. дол. і складало 1.3 % від ВВП цієї країни.

(http://www.escwa.org.lb/information/publications/edit/upload/scu-05-3-sum-e.pdf)

ІІІ. Загальна інформація про діяльність ESCWA

Економічна комісія для Західної Азії (The Economic Commission for Western Asia - ECWA) була заснована в Бейруті (Ліван) 9 серпня 1973 року у відповідності до резолюції 1818 (LV) Економічної і Соціальної Ради ООН замість Економічного і Соціального Бюро ООН в Бейруті (United Nations Economic and Social Office in Beirut - UNESOB). У 1985 році Комісія була реорганізована в Економічну і Соціальну Комісію ООН для Західної Азії (United Nations Economic and Social Commission for Western Asia (UNESCWA) згідно із резолюцією 1985/79 від 26.07.1985 Економічної і Соціальної Ради ООН з метою соціальної складової в діяльності Комісії. Більшість програм Комісії здійснюються на регіональному рівні. Деякі програми розраховані на їх впровадження в окремих країнах, проте вони мають значення для всього регіону Арабського Машріку, який включає наступні країни: Бахрейн, Єгипет, Ірак, Йорданія, Кувейт, Ліван, Оман, Палестина, Катар, Саудівська Аравія, Сирія, ОАЕ, Ємен (див . Додаток № 1. Карта регіону ESCWA). Проте географія діяльності ESCWA не обмежується лише згаданими країнами і охоплює практично усі країни Арабського Сходу від Марокко до Іраку.

ESCWA є однією із п'яти регіональних Комісій, які підпорядковані Економічній і Соціальній Раді ООН, що відповідає за координацію економічної і соціальної діяльності ООН. Бюджет ESCWA формується із фінансових ресурсів ООН, більша частина яких надходить у вигляді внесків держав-членів ООН. Водночас, окрім основного бюджету ESCWA отримує додаткові фінансові надходження, які використовуються для впровадження специфічних проектів на основі угод, що укладаються з урядовими і неурядовими донорами.

Структура ESCWA

Керівник ESCWA - Виконавчий Секретар у ранзі заступника Генерального Секретаря ООН. Апарат ESCWA очолює Секретар Комісії.

Основними структурними підрозділами Комісії є департаменти: Глобалізації і регіональної інтеграції, Інформаційних і комунікаційних технологій, Сталого розвитку і продуктивності, Соціального розвитку, Економічного аналізу, Програмного планування і технічної співпраці, Адміністрації.

Відділи: відділ статистики, відділ документації, організаційно-видавничий відділ, відділ документації, відділ пошти і архіву, постачальний відділ, відділ інформаційних технологій, відділ транспорту, оформлення віз і відряджень, відділ зв'язку, господарський відділ, бібліотека.

Секції: бюджетно-фінансова секція, секція безпеки, секція обслуговування конференцій, секція підтримки і обслуговування, секція кадрових ресурсів. (див. Додаток № 2 "Структура ESCWA").

Виконавчий секретар Комісії - пані Мірфат Таллаві, єгиптянка, у 1961 році закінчила факультет політичних наук і бізнесового менеджменту в Американському університеті в Каїрі. Призначена на посаду Виконавчого секретаря ESCWA 22 листопада 2000 р. До цього призначення М. Таллаві очолювала Національну раду жінок Єгипту. З 1997 р. по 1999 р. - міністр соціального забезпечення Єгипту. Тривалий час перебувала на дипломатичній роботі, включаючи роботу в структурах ООН. В 1991-1993 рр. - заступник міністра закордонних справ Єгипту з питань міжнародної політики і економічної співпраці. З 1993 по 1997 р. - посол Єгипту у Японії.

Перебуваючи на дипломатичній роботі в Лівані (1999-2003), автору цих рядків доводилось по службовим обов'язкам кілька разів зустрічатися з М. Таллаві, супроводжуючи послів України в Лівані - С .О. Камишева (нині посол України в Китаї), В.О. Рилача (нині начальник Третього територіального управління МЗС України), а також Повноважного представника України на Близькому Сході В.І Нагайчука (нині посол України в Йорданії).

Секретар Комісії - Халєд Абдель Хамід, єгиптянин, призначений на посаду у вересні 2004 р., кар'єрний дипломат з 1985 р.

В штаті ESCWA 112 посад експертів і спеціалістів вищої категорії. На зазначені посади призначаються спеціалісти з різних країн світу (31), переважно арабських. 44% штатних посад зайнято жінками. Діяльність ESCWA забезпечує 209 технічних працівників з місцевого (ліванського) населення.

Консультативний комітет (КК) було створено при ESCWA згідно із резолюцією 175 (XV) від 18 травня 1989 р. з метою посилити ефективність діяльності Комісії. До складу КК входять керівники дипломатичних місій (переважно азійських арабських країн), акредитованих у Лівані, а також високопосадовці із самого Лівану. Крім КК, у травні 2001 року було створено Консультативну Комісію з питань наук, технологічного розвитку і технологічних інновацій. До складу даної комісії входять експерти і спеціалісти державних і недержавних організацій, представники приватного сектору, громадянського суспільства і науково-дослідних центрів. Зазначені комісії збирається не частіше одного разу на рік або два роки.

ESCWAздійснює планування, програмування, моніторинг і експертизу з метою досягнення наступних цілей:

- визначення основних пріоритетів і можливостей соціально-економічного розвитку регіону з врахуванням існуючих умов;

- вибір реальних і політично прийнятних проектів для держав-членів Комісії;

- визначення ресурсів, необхідних для здійснення тих чи інших проектів і програм;

- моніторинг імплементації і реалізації запланованих програм і проектів;

- оцінка досягнутих результатів і ефективності діяльності і ESCWA для кожної країни.

Департамент ESCWA програмного планування і технічної співпраці крім планування і програмування відповідає також за надання технічної допомоги і консультацій країнам-членам Комісії з боку високопрофесійних експертів Комісії.

Міністерська сесія є вищим керівним органом Комісії. Відповідно до резолюції 196 (XVII) ESCWA. Міністерська сесія відбувається раз в два роки. В рамках міністерської сесії діють наступні постійні комітети: статистики, соціального розвитку; енергетики, водних ресурсів, транспорту, а також лібералізації зовнішньої торгівлі і економічної глобалізації.

Остання 23-а міністерська сесія відбулась в Дамаску 9-12 травня 2005 року. 24-а сесія має відбутися 8-11 травня 2006 р. в Бейруті. Серед проблем, що будуть обговорюватись на міністерській сесії в Бейруті, найважливішими будуть такі:

- нові виклики в регіоні і їх вплив на діяльність ESCWA;

- проблема безробіття серед молоді в країнах-членах ESCWA;

- підсумки реалізації програми "Завдання розвитку тисячоліття" (Millennium Development Goals);

- огляд виконання Єменом Програми дій для найменш розвинутих країн (Least Developed Countries) на період з 2001 по 2010 рр.;

- стан виконання резолюцій, ухвалених 23-ю міністерською сесією.

В роботі сесії братимуть участь представники країн-членів ESCWA на міністерському рівні, спостерігачі із різних структур ООН, представники країн-членів ООН, представники урядових і неурядових організацій, донорські організації, чільні представники Лівану, представники дипмісій, акредитованих у Лівані.

Сайт Комісії (http://www.escwa.org.lb) є надзвичайно інформативним і функціонує двома мовами - англійською і арабською. На сайті подається інформація не лише про діяльність власне Комісії, а й багато лінків до сайтів різноманітних регіональних структур ООН та інших міжнародних організацій. На сайті Комісії можна отримати вичерпну інформацію про країни Арабського Машріку, включаючи сайти міністерств, державних установ, науково-дослідних організацій, бізнесових структур, громадських об'єднань і політичних партій.

Унікальним явищем на сайті ESCWA є те, що на ньому представлені реквізити (імена, телефони, факси і електронні адреси) десятків провідних спеціалістів Комісії, з якими можна при потребі зв'язатися і отримати необхідну інформацію. На сайті розміщено каталог бібліотеки ESCWA, документи (угод, конвенції, резолюції), інформація про основні конференції і семінари, основні публікації по різним напрямкам діяльності Комісії. Переважна більшість публікацій і документів подається я безкоштовно, проте матеріали останнього року, які включають значний фактологічний матеріал, можна отримати лише передплатою. Вартість матеріалів коливається в межах від 5 до 50 доларів. На сайті Комісії передбачена послуга безкоштовного отримання поточної інформації про її діяльність після відповідної реєстрації користувачів.

Основні напрямки діяльності ESCWA реалізуються у сферах економічного і соціального розвитку регіону відповідальності, а також шляхом надання консалтингових послуг, проведення великої кількості конференцій, семінарів і круглих столів з різноманітних проблем життєдіяльності країн регіону.

Основні напрямки досліджень ESCWA у сфері економічного розвитку країн регіону:

- Щорічний огляд соціально-економічного розвитку в країнах регіону;

- Вдосконалення технології виробництва на малих і середніх підприємствах і визначення можливостей прямих внутрішніх та іноземних інвестицій для них;

- Покращення продуктивності і зміцнення конкурентноздатності малих і середніх підприємств шляхом запровадження кластерної мережі.

- Здійснення прогнозування економічного розвитку регіону;

- Дослідження економічних тенденцій в регіоні ESCWA;

- Аналіз макроекономічної політики для потреб регіональної інтеграції;

- Розвиток і інституціональна реформа фінансового ринку в регіоні;

- Роль приватного сектору в розвитку і управлінні водним господарством в окремих країнах регіону;

- Планування сталого економічного розвитку в країнах регіону;

- Перспективи вироблення поновлюваної електричної енергії в регіоні;

- Ефективне використання енергії в промисловості країн регіону;

- Інформаційні і комунікаційні технології для створення робочих місць і боротьби з бідністю;

- Методологія управління знаннями: емпіричний підхід для основних секторів економіки;

- Регіональна схема сертифікації і стандартизації: стан інфраструктури

сертифікації і стандартизації в країнах регіону;

- Управління зовнішніми боргами і стан заборгованості в країнах регіону: на прикладі Йорданії і Лівану;

- Запровадження технології зберігання втрат води;

- Оптимізація управління водними ресурсами. Аналіз заходів, вжитих країнами регіону в 90-х роках з метою оптимізації управління водними ресурсами.

Основні напрямки досліджень ESCWA в соціальній сфері країн регіону:

- Порівняльний аналіз соціальної політики в країнах регіону;

- Населення і розвиток: демографічна ситуація в рабських країнах;

- Відповідь викликам глобалізації: політика боротьби з безробіттям;

- На шляху до політики інтегрованого соціального розвитку: концептуальний аналіз;

- Арабський план вікової структуризації населення до 2012 року;

- На шляху до рівноправ'я в арабській сім'ї: гендерна ситуація, цінності і ідентичність;

- Глобалізація і ринок робочої сили в країнах Арабського Машріку;

- Децентралізація і посилення ролі муніципалітетів в країнах регіону;

- Процеси глобалізації і регіональної інтеграції;

- Розвиток інформаційного суспільства в Західній Азії;

- Суспільство інтегрованих знань в арабських країнах;

- Регіональний план дій для створення інформаційного суспільства.

По вищезазначеним напрямкам досліджень на сайті ESCWA розміщена значна кількість публікацій, 70% із яких можна отримати безкоштовно, а решту передплатою.

IV. Основні проекти ESCWA, до реалізації яких могла б залучитись Україна

Перспективними сферами українсько-арабського торговельно-економічного співробітництва є сільське господарство, енергетика, промисловість, будівництво, іригація і водне господарство, транспорт. Зокрема, Україна має потенційні можливості залучення до участі в проектах и у сфері будівництва залізничних і шосейних доріг, гідро-електростанцій, гребель і водосховищ, проектах виробництва сільськогосподарської продукції, прокладання газо-і нафтопроводів, ліній електропередач.

У квітні 2003 року в резиденції ESCWA було підписано угоду про будівництво міжнародної залізниці, яка має з'єднати усі країни Арабського Машріку. Детальну інформацію про цей проект можна отримати на веб-сторінці:

http://www.escwa.org.lb/information/publications/edit/upload/trans-02-01-rev.2.pdfі

Протягом 2005-2006 років проводяться експертні дослідження про створення міжнародних транспортних коридорів між країнами Європи, Західної Азії і Азійсько-Тихооканського регіону. Передбачається, що транспортні коридори будуть створені шляхом будівництва нових і модернізації існуючих залізничних, шосейних і морських паромних сполучень. Основний напрямок коридору - Болгарія - Стамбул - Анкара - Захо - Мосул - Багдад - Басра - Кувейт - Абу-Дабі - Дубай - Фуджейра - Маскат - Салала (порт в Омані). Від Басри (Ірак) починається гілка на Іран, Пакистан, Індію і Західний Китай. Від Анкари починається гілка на Алеппо - Хомс - Дамаск - Амман (Йорданія) - Маан - Акаба (порт). З деталями цього проекту можна ознайомитись на веб сторінці:

http://www.escwa.org.lb/information/publications/edit/upload/grid-05-4.pdf

На сьомій сесії Комітету по транспорту ЕSCWA, що відбулася 17-19 квітня ц.р. у Бейруті, було проаналізовано хід виконання вищезазначених проектів. 23-я міністерська сесія в своїй резолюції 255 (XXIII), зобов'язала Виконавчого секретаря підготувати дослідження щодо механізму використання країнами регіону спільних водних ресурсів. Таке дослідження буде представлене 24-й міністерській сесії у травні ц.р.

V. Спеціальні програми для Іраку

Значна увага в діяльності ESCWA приділяється проблемам розвитку окремих країн, зокрема Іраку і Палестини, в рамках спеціальних програм ESCWA (Iraq Task Force and Professionals For Iraq Reconstruction, а також Rehabilitation and Development in the Occupied Palestinian Territory: Towards an Independent State).

1. ESCWA Iraq Task Force:

В рамках цієї програми протягом останніх трьох років була проведена низка заходів:

Березень 2003 - створення іракської сторінки на сайті ESCWA;

Липень 2003 - Міжнародний семінар "Регіон після війни";

Грудень 2003 - Семінар з проблем відновлення будівельної індустрії в Іраку;

Березень 2004 - Конференція з проблем телекомунікацій в Іраку;

Липень 2004 - Роль жінки в політичних процесах в Іраку;

Вересень 2004 - Надання допомоги у відновленні бібліотеки в Міністерстві планування Іраку;

Грудень 2004 - Надання консультативною допомоги іракському жіноцтву у виборчих процесах;

Лютий 2005 - Тренінг старшого управлінського апарату Міністерства планування і розвитку;

Травень 2005 - підвищення кваліфікації 14 іракських урядовців;

Вересень - листопад 2005 - Курси менеджменту для іракських муніципалітетів Ербіля і Басри;

Червень 2005 - Курси менеджменту і стратегічного планування для іракського сектору житлового будівництва;

Листопад 2005 - Курси менеджменту для міністерства прав людини Іраку.

2. Professionals for Iraq Reconstruction

На сайті ESCWA відкрито окрему сторінку по Іраку: http://www.escwa.org.lb/information/iraq/IPR/main.asp, на якій можна отримати вичерпну інформацію по цій країні: веб-сайти структур ООН, які працюють в Іраку, сайт Уряду Іраку, включаючи усі міністерства, сайт міжнародної коаліції, сайт Посольства США і USAID в Іраку.

Зокрема ESCWA взяла на себе зобов'язання проводити відбір спеціалістів з усіх країн світу для участі в реалізації проектів відбудови Іраку. На цій сторінці розміщено анкету, яку мають заповнити кандидати для роботи в Іраку. На даний час анкету заповнили близько 800 кандидатів із більше як 70 країн всіх континентів світу. Відбір пройшло лише близько 200 із них. Примітно, що серед кандидатів немає жодного з України чи Росії, що свідчить про те, що в цих країнах навіть спеціалісти мало обізнані з діяльністю ESCWA. Кандидати набираються по наступним спеціальностям: менеджмент (адміністрація), агрономія, біологія, хімія, економіка, освіта, інженерія, фінанси, геологія, інформаційні технології, філологія, інформаційні технології, право (юриспруденція), математика, медицина, соціальні науки.

VІ. ВИСНОВКИ і РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Діяльність ESCWA в соціально-економічній і науково-дослідній сферах є надзвичайно широкою і високопрофесійною. Інформаційні ресурси ESCWA є легкодоступними і важливими для вивчення соціально-економічної ситуації не лише в країнах Арабського Машріку, але й практично в усіх країнах Арабського Сходу. Зазначені ресурси не достатньо досліджуються в Україні на регіональній основі. Їх використання відповідними структурами (МЗС, управління зовнішніх зв'язків міністерств та відомств) могли б допомогти визначити сфери залучення українських організацій і підприємств до участі у найбільш перспективних проектах з метою подальшого просування національних інтересів нашої країни на Близькому Сході.

2. Питання залучення України на тендерних засадах до участі в проектах ESCWA може вирішуватись лише на двосторонній основі з урядами тих арабських країн, на території яких такі проекти будуть здійснюватися. Проте ESCWA може бути основним джерелом отримання кваліфікованої консалтингової інформації щодо цих проектів, умов і термінів їх реалізації.

3. Доручити нещодавно призначеному Надзвичайному і Повноважному Послу України у Лівані Б. Захарчуку зустрітись з Виконавчим секретарем Комісії пані Мірфат Таллаві, Секретарем Комісії Халєдом Абдель Хамідом та іншими провідними керівниками і спеціалістами ESCWA з метою встановлення постійних і регулярних контактів для отримання важливої інформації щодо можливої участі України в деяких економічних проектах Комісії, а також з метою з'ясування можливості влаштування на роботу в ESCWA відповідних українських спеціалістів.

5. Вивчити можливості організації візиту в Ліван української делегації високого рівня з метою відвідання ESCWA і зустрічі з М. Таллаві. Запросити М. Таллаві відвідати Україну, де вона могла б наочно переконатися в потенційних можливостях України щодо залучення до участі в проектах ESCWA.

6. Дозволити Одеському філіалу НІСД вступити в безпосередній контакт з ESCWA з метою залучення цієї організації до проведення в Одесі у травні 2007 року міжнародної конференції "Україна і Близький Схід на початку ХХІ століття: проблеми, виклики і перспективи".

7. Створити міжвідомчу тимчасову робочу групу у складі представників Секретаріату Президента України, МЗС, КМУ, ТПП України, науковців і експертів НІСД, НІПМБ, ІСЕМВ НАНУ та інших науково-дослідних установ з метою акумулювання необхідної інформації (створення банку даних) і підготовки науково обґрунтованих пропозицій стосовно просування України на ринках Близького Сходу, зокрема щодо залучення арабських вільних капіталів в економіку України у вигляді прямих іноземних інвестицій.

8. Розглянути питання про доцільність створення у складі управління зовнішніх зв'язків Секретаріату Президента України відділу співробітництва України з країнами Чорноморсько-Каспійського регіону, Середземномор'я та Близького Сходу.

9. Національному інституту стратегічних досліджень, Національному інституту проблем міжнародної безпеки, Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАНУ України, Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка разом із Секретаріатом Президента України, МЗС України внести пропозиції щодо опрацювання комплексу заходів, спрямованих на якісне поліпшення науково-аналітичного та прогнозного супроводження й обґрунтування політики України на Близькому і Середньому Сході.

10. Розглянути питання про доцільність проведення протягом 2006-2007 рр. року наступних заходів:

- проведення бізнес-форумів с представниками ділових кіл країн Близького Сходу;

- забезпечення участі представників України в бізнес-форумах і виставках в країнах Близького Сходу;

- проведення в Україні протягом 2006-2007 рр. низки міжнародних науково-практичних конференцій щодо шляхів активізації співпраці України з країнами зазначених регіонів;

- провести восени 2006 р. презентацію Одеської області в Лівані і ОАЕ. З'ясувати можливості проведення таких презентацій в Туреччині, Йорданії та Лівії протягом 2007 року;

- передбачити встановлення зв'язків і укладання угод про співпрацю з окремими регіонами близькосхідних країн (через Посольства України);

- регулярно надсилати інформацію про економічний та туристичний потенціал України на адреси ESCWA і ТПП в країнах Близького Сходу;

- сприяння відкриттю філіалів консалтингових компаній з країн близькосхідного регіону у Києві та інших містах України;

- сприяння відкриттю у Києві філіалів провідних близькосхідних банків.

11. Комітету Верховної Ради України у закордонних справах ініціювати формування міжфракційного депутатського об'єднання "Україна - Близький Схід".

12. Державному комітету телебачення і радіомовлення України, Міністерству закордонних справ України розробити пропозиції щодо розвитку співробітництва з провідними інформаційними агентствами країн Близького Сходу з метою створення позитивного іміджу України в інформаційному просторі близькосхідного регіону. Розглянути можливість створення постійного інформаційно-кореспондентського пункту України на Близькому Сході з його розташуванням у Бейруті (Ліван).

VII. ДОДАТКИ

Додаток № 1. Мапа країн Арабського Машріку - зони відповідальності ESCWA.

Додаток № 2. Структура ESCWA.

Додаток № 3. Перелік міжнародних наукових конференцій ESCWA, запланованих на 2006-2007 рр.:

1. World Telecommunication Development Conference

March 7-15, 2006 , Doha, Qatar

2. Tenth International Water Technology Conference

March 23-25,2006, Egypt

3. Future IT Conference

April 15-19, 2006 , Bahrain

4. ICT Policy Making in ESCWA Member Countries

May 2-4, 2006, UN-House, Beirut, Lebanon

5. HR-The Missing Puzzle in Oil and Gas Forum

May 7-8, 2006, Muscat, Oman

6. Experts Group Meeting. Challenges and Opportunities of International Migration and Development in the Arab Region.

May 15-17, 2006, Beirut, Lebanon

7. Second International Conference, Exhibition on Geo-Resources in the Middle East and North Africa February 24-28, 2007, Egypt

Підготував: Олексій Волович, директор Одеського філіалу НІСД.

28 квітня 2006 р.